У Києві проаналізували популяцію комарів, аби не допустити занесення жовтої лихоманки й вірусу Зіка

Київські служби санітарного нагляду провели масштабний підрахунок личинок комарів у міських водоймах — і зробили це не випадково. Раніше столиця вже стикалася з масовими нашестями шкідників: випадок із сараною на восьмому поверсі показав, що комахи здатні досягати найвіддаленіших куточків міста. Нині фокус спрямований на комарів як можливих переносників жовтої лихоманки, вірусу Зіка, малярії та інших небезпечних інфекцій. У розпал літнього сезону їхня чисельність зазвичай зростає до максимуму.

Фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб провели планове обстеження внутрішніх водойм столиці — контрольних пунктів для оцінки популяції комах. Під час робіт вони визначали загальну кількість личинок та максимальну щільність їхнього скупчення у різних водоймах, повідомляє Департамент охорони здоров’я Києва. За результатами моніторингу відповідальним організаціям були надані конкретні рекомендації щодо профілактичних і протиепідемічних заходів, щоб знизити ризик поширення переносників інфекцій.

У відомстві пояснили, чому моніторинг є особливо важливим саме зараз:

“Спостереження за популяціями комарів — невід’ємна частина системи громадського здоров’я. Ці комахи можуть бути переносниками збудників низки серйозних захворювань, зокрема малярії, дирофіляріозу, гарячки Західного Нілу, Денге, чикунгуньї, жовтої лихоманки, вірусу Зіка та інших інфекцій.”

Комарі активно розмножуються у водоймах, коли температура води перевищує +15 °C. Найбільш сприятливими для їхнього відтворення є мілководні ставки, кювети, котловани та ділянки зі стоячою водою, а також підтоплені підвали. Пік активності спостерігається з червня по серпень, а найбільшу агресивність комахи проявляють увечері та вночі.

Як захиститися від укусів цього літа

Фахівці нагадують про базові заходи захисту: на природі бажано носити одяг, що максимально закриває тіло, а також застосовувати репеленти відповідно до інструкції. В будинках на вікна й двері слід встановити протимоскітні сітки; за потреби можна використовувати електрофумігатори або інші дозволені засоби боротьби з комарами.

Особливу увагу у відомстві звернули на присадибні ділянки та прибудинкові території. Відра, бочки, піддони для квітів, старі шини та інші ємності, де накопичується вода, потрібно регулярно спорожнювати або накривати — саме застійна вода є головним розплідником личинок. Системна профілактика й регулярний моніторинг допомагають тримати популяцію комарів під контролем і знижують ризики інфекцій серед мешканців Києва.

Комарі можуть переносити збудників низки небезпечних захворювань

Міські водойми як загроза для здоров’я мешканців

Стан міських водойм безпосередньо впливає на чисельність комарів. На початку червня київські екологи розпочали очищення Горіхуватських ставків у парку імені Максима Рильського: у замулені водойми Голосіївського району запустили корисні мікроорганізми, що розкладають органічний мул з дна й покращують якість води. Замулені, занедбані ставки є ідеальним середовищем для розмноження потенційних переносників інфекцій.

Подібна ситуація спостерігається на озері Небреж в Осокорках, де водойму фактично перетворили на токсичне звалище. Навесні вода там почала цвісти ще до істотного прогрівання — тривожний сигнал про критичний стан екосистеми. Забруднені й занедбані столичні озера становлять не лише екологічну, а й санітарно-епідеміологічну загрозу для мешканців прилеглих районів.