Умєров у Берліні на таємних переговорах — ймовірно обговорюють питання вступу України до ЄС

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров прибув до Берліна для закритих консультацій із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. Умєров вже очолював українські делегації на попередніх раундах переговорів — зокрема у Стамбулі, де він представляв позицію Києва у контактах із російською стороною. Нинішня зустріч відбувається в форматі «європейської трійки» (E3) і проходить на тлі двох гострих тем: нових загроз Москви щодо «послідовних і системних ударів» по Києву та дискусій навколо перспектив членства України в ЄС.

Перед візитом до Берліна Умєров побував у Брюсселі, де обговорював питання оборонно-промислового співробітництва з представником Єврокомісії, про що повідомляло видання POLITICO. Один із дипломатів ЄС охарактеризував час поїздки як «показовий».

Умєров поїхав у Берлін. Фото: facebook.com/rustemumerov.ua

Цей візит може бути прямо пов’язаний із публічною заявою канцлера Мерца про ідею «асоційованого членства» для України. Водночас конкретні деталі консультацій поки що не розголошуються — речник канцлера Фрідріха Мерца відмовився коментувати їх, а українське посольство в Берліні також утрималося від заяв. Посол ЄС в Україні дав однозначну відповідь на заклики Москви до іноземних дипломатів покинути Київ:

“Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною”.

Канцлер Мерц запропонував Києву формат «асоційованого членства» в Європейському Союзі як проміжний крок до повного вступу. Президент Володимир Зеленський відкинув цю пропозицію — він наполягає, що місце України в ЄС має бути «повним і рівним». Ініціатива, як зазначено у листі Мерца до європейських лідерів, стосується не лише України, а й країн Західних Балкан та Молдови.

Збіглися два болючі питання

Консультації в Берліні проходять на фоні масованого удару РФ по Києву у вихідні. Російське МЗС закликало іноземних дипломатів та громадян залишити столицю, а Москва пообіцяла продовжувати удари. На цьому тлі роль Європи в мирному процесі отримує нову, більш нагальну актуальність.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що американські зусилля у мирних переговорах «не були плідними», і додав, що якщо хтось інший бажає зайнятися цим процесом — може його підхопити. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль раніше відзначив, що E3 намагається відновити переговорний процес, і передбачив посилену роль Європи в найближчі тижні та місяці.

Берлін вже проводив консультації щодо України й раніше — без участі російської сторони та з незначним прогресом. Однак тепер контекст інший: США фактично відійшли від активної участі, а суперечності навколо майбутнього членства України в ЄС додають нового виміру напруженості у відносинах між Берліном та Києвом. У Брюсселі також обговорювали можливість залучення колишньої канцлерки Ангели Меркель як посередниці у контактах із Путіним, але вона відразу відкинула таку пропозицію.

Що саме пропонував Мерц

За пропозицією канцлера Німеччини, Україні може бути наданий статус «асоційованих членів» ЄС. Такий формат передбачає прискорене зближення з блоком у обхід тривалої стандартної процедури вступу. Для Києва це могло б означати право голосу в Раді ЄС, фінансову підтримку з бюджету союзу та розширення статті про взаємну оборону, що забезпечувало б додаткові гарантії без негайного повноцінного членства.

Єврокомісія підтвердила отримання листа та закликала продовжити дискусію на рівні Європейської ради. У Брюсселі вважають, що така ініціатива демонструє прагнення до прискореного розширення союзу, оскільки інтеграція України прямо впливає на безпеку всього ЄС. Водночас підкреслили, що будь-які нові формати повинні залежати виключно від реальних здобутків країни-кандидата.

Паралельно, 11 травня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала держави-члени ЄС уже до літа офіційно відкрити всі шість переговорних кластерів для України та Молдови. Вона зазначила, що технічна підготовка завершена, тож перший етап можна запустити до кінця червня, а решту п’ять — у липні. Це має значно пришвидшити рух Києва в напрямку повноправного членства, яке Володимир Зеленський прогнозував на 2027 рік.