Вищий антикорупційний суд оприлюднив повний текст вироку у справі колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Із документа стало відомо, яку роль відіграли його показання щодо інших суддів та чому йому присудили строк удвічі менший, ніж того вимагає санкція статті.
Вирок датовано 8 червня і внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Угоду між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Князєвим підписано 18 травня; її погодив заступник Генерального прокурора — керівник САП. Суд визнав Князєва винним за ч.4 ст.368 Кримінального кодексу — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.
«Лише реальне покарання є тією важливою складовою цієї угоди, що підкреслює суспільний інтерес, невідворотність покарання та відновлення довіри до правосуддя», — зазначено в тексті вироку.
Санкція відповідної норми передбачає від 8 до 12 років ув’язнення. Проте суд застосував положення ст.69-2 Кримінального кодексу і призначив строк у розмірі 5 років позбавлення волі. Окрім того, на три роки Князєву заборонено обіймати посади в судових і правоохоронних органах.
Фінансові наслідки вироку включають кілька пунктів. У Князєва підлягають конфіскації квартира та будинок, понад $200 тис. особистих заощаджень, а також $1,25 млн як предмет неправомірної вигоди. Ця сума включає $548,7 тис., вилучених із його робочого кабінету у Верховному суді, та $450 тис. і $250 тис., знайдені в квартирі. Завдяки укладеній угоді до державного бюджету надійшло $2 554 300, що за підрахунками САП перевищує 113 млн гривень.
Окремою умовою угоди стало перерахування $1 млн на підтримку армії. Йдеться про кошти, вилучені під час обшуку в робочому кабінеті Князєва 15–16 травня 2023 року. Цю суму буде передано через благодійний фонд «Повернись живим». Нотаріально засвідчена згода Князєва вже долучена до матеріалів справи, а сам мільйон наразі зберігається в сейфі НАБУ.
Чому Князєв отримав удвічі менший строк
Однією з ключових підстав для пом’якшення покарання стала не лише визнана винуватість, а й готовність співпрацювати зі слідством та свідчити щодо інших учасників провадження. У вироку прямо вказано, що при укладенні угоди прокурор врахував «ступінь та характер сприяння» обвинуваченого у провадженні щодо нього та інших осіб, а також суспільний інтерес у їх викритті. Суд також зафіксував готовність Князєва надавати правдиві й детальні показання про причетність і роль конкретних осіб.
29 травня Князєв підтвердив факт отримання хабаря від підприємця Костянтина Жеваго та дав показання щодо інших фігурантів справи. На підставі його свідчень підозри в одержанні неправомірної вигоди отримали судді Великої палати Верховного суду Ірина Григор’єва, Жанна Єленіна, Ігор Желєзний та суддя у відставці Олександр Прокопенко.
Разом з тим угода має і спірний бік. Адвокат судді Єленіної стверджував, що Князєв порушував заборону на спілкування зі свідками: нібито двічі зустрічав її з апаратурою в торговому центрі та на вулиці, намагаючись поговорити про причетність інших суддів. Захист, у свою чергу, наполягав, що Єленіна листувалася та спілкувалася з Князєвим з жалю до нього як до колишнього керівника. До набрання вироком законної сили запобіжний захід для неї змінили на утримання в СІЗО; це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів.
Хронологія резонансної справи
15 травня 2023 року НАБУ і САП затримали Князєва під час отримання хабара в розмірі $2,7 млн. За версією слідства, голова суду отримував гроші через посередників за прийняття рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго. Після виходу скандалу Пленум Верховного суду висловив Князєву недовіру і достроково припинив його повноваження голови суду.
У серпні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Всеволода Князєва з посади судді Верховного суду. Судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді тривав понад рік — від серпня 2024-го. 8 червня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та Князєвим. Директор НАБУ Семен Кривонос назвав це однією з найбільших розкритих схем за участі посадовців у судовій гілці влади за час роботи НАБУ і САП.
Як Князєв викрив суддів Верховного суду
Сутність справи стосується хабарництва в контексті корпоративного спору щодо акцій Полтавського ГЗК. За версією слідства, бізнесмен перерахував $2,7 млн адвокату — члену так званого «бек-офісу» Верховного суду — аби той передав кошти колишньому голові й іншим суддям за ухвалення потрібного рішення. Утім ще восени 2023 року адвокат Олег Горецький погодився співпрацювати зі слідством і розкрив схему взаємодії з Князєвим та домовленості у справі Жеваго.
Саме завдяки показам Князєва правоохоронці змогли висунути підозри окремим суддям. Наприкінці травня 2026 року підозри отримали Жанна Єленіна, Ірина Григор’єва та Ігор Желєзний. Після цього Вища рада правосуддя відсторонила їх від здійснення правосуддя.
За версією слідства, Григор’єва та Єленіна нібито отримали по $50 тис., а Желєзний — $100 тис. Кримінальне провадження проти Єленіної, Григор’євої, Желєзного та Прокопенка розглядається як окрема справа і наразі перебуває на початковому етапі. Вирок Князєву вважають першим кроком у ланцюжку процесуальних дій, що має привести до притягнення до відповідальності усіх причетних до схеми.
