На українському ринку воріт та парканів все більшої популярності набирають конструкції Ранчо, в яких горизонтальні металеві планки чергуються з вільними проміжками. Причин для популярності такої огорожі декілька:
- естетична – сучасний вигляд цих конструкцій гарно поєднується і з класичним стилем архітектури, і з модерном;
- економічна – можна регулювати вартість огорожі за допомогою ширини планок та відстані між ними;
- регульований рівень приватності – замовник сам вирішує, яка “прозорість” буде на його ділянці.
Знайти баланс між економікою та естетикою – це справжнє мистецтво. Пропонуємо розглянути найвдаліші варіанти, щоб вам було легше зробити вибір.
Яке значення має відстань між ламелями
Паркан Ранчо, як конструктор: змінюючи крок між ламелями, можна кардинально змінити характер та сприйняття огорожі.
Наприклад, маленькі отвори дають ви
сокий рівень захисту від чужих очей і забезпечують помірну циркуляцію повітря. Але такі огорожі дорожчі, оскільки для них використовується велика кількість матеріалу.
Великі кроки між планками дозволяють зменшити вартість паркану або воріт, забезпечують більш вільний рух повітряних мас і зменшують парусність полотна, але відкривають двір для цікавих поглядів.
В гонитві за високою приватністю чи великою економією важливо не втратити відчуття міри, адже занадто щільний паркан з воротами матиме “важкий” вигляд, в той час як занадто великі отвори між планками створюватимуть образ недобудованого об’єкта. Потрібен баланс.
Де золота середина?
Хоча універсального правила не існує, є перевірені практикою стандарти, від яких варто відштовхуватися.
Зазор між планками зазвичай коливається від 20 до 60 мм. Щоб знайти ідеальне для себе поєднання, оцініть майбутню огорожу за трьома критеріями:
- Рівень оглядовості.
- Висота паркану/воріт.
- Ширина ламелей.
Якщо ваша мета – закритися від сторонніх поглядів, вибирайте мінімальний крок між планками (20–30 мм). Паркан залишатиметься вентильованим, але розгледіти щось крізь нього на відстані кількох метрів буде майже неможливо. Якщо ж ділянка велика, навколо гарна природа і ховати немає чого, можна збільшити зазор до 50–60 мм. Це додасть конструкції легкості.
На парканах висотою до 1,5 метра великі проміжки сприймаються нормально. Але на вищих великий крок може створювати відчуття клітки. Тому на парканах, що сягають 2 метрів, ламелі краще встановлювати на середній відстані – 35–45 мм.
А от в співвідношенні отворів і ширини ламелей діє досить просте правило. При ширині планок 150–200 мм можна експериментувати з проміжками до 60 мм. А при вужчих (80–100 мм) краще зробити невеликий крок (до 30 мм), щоб огорожа не здавалася занадто «рідкою» та дешевою.
Щоб зрозуміти, який вигляд ко
жне з цих співвідношень матиме в реальності, можна намалювати їх в реальному розмірі на великому листі паперу. Але краще за все попросити виробника показати вам їх на демонстраційних стендах. Живий приклад завжди інформативніший, ніж намальована схема.
Комбінування – шлях до розумної економії
Відстань між ламелями може бути однаковою по всій висоті паркану, але це не єдиний можливий варіант. Зараз в тренді індивідуальний підхід – комбінування різних кроків та ширини планок, яке дозволяє заощадити без шкоди для дизайну.
При такому підході щільніше розташування ламелей рекомендується на рівні очей перехожих – на висоті від 1,20 до 1,80 м. А зверху і знизу ширину отворів можна збільшити. Це одночасно закриє подвір’я від підглядань, збереже візуальну легкість огорожі і дозволить не переплачувати там, де не потрібно.
Експериментуйте і обов’язково знайдете свою золоту середину!
