Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала запровадити обмеження на вʼїзд українських біженців до країн ЄС. Ініціатива щодо можливої депортації або обмеження перебування українських чоловіків стала предметом інтенсивних переговорів між Києвом і Брюсселем ще кілька тижнів тому, а нині питання вийшло на найвищий рівень напередодні саміту ЄС у Брюсселі, що розпочався 18 червня. Фон дер Ляєн у першу чергу пропонує ускладнити вʼїзд для чоловіків призовного віку.
Про це йдеться в листі фон дер Ляєн до глав держав і урядів країн-членів ЄС, надісланому напередодні саміту. Зміст документа наводять агентства dpa та AFP, на які посилається німецьке видання Der Spiegel. Ініціатива передбачає посилення правил для чоловіків призовного віку — зокрема для осіб віком приблизно від 23 до 60 років.
Наразі українці, які вʼїжджають до ЄС у звʼязку з війною, користуються захистом на підставі директиви про тимчасовий захист ЄС, тому їхні звернення не розглядаються індивідуально. Ця директива діє до 4 березня 2027 року.
Заяви про виключення чоловіків мобілізаційного віку з-під дії директиви про тимчасовий захист надходили, зокрема, і від представників України, повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. Один із розглянутих варіантів полягає у виключенні з-під захисту осіб віком від 23 до 60 років — тобто тих, хто перебуває в призовному віці. «І це також те, чого від нас просять українські сторони», — уточнив Бруннер.
Будь-які потенційні обмеження обговорюються винятково стосовно майбутніх хвиль біженців і не поширюватимуться на людей, які вже законно проживають у Європі. За даними Євростату, нині в ЄС перебуває понад 1,15 млн українських чоловіків-біженців.
Рішення країн ЄС на засіданні в Люксембурзі
Під час зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі держави-члени констатували потребу продовжити механізм тимчасового захисту для українців після березня 2027 року. Одне з ключових питань — чи відмовляти у захисті чоловікам віком від 23 до 60 років. Такі пропозиції вже висловлювалися низкою країн ЄС, зокрема Німеччиною та Польщею, які прийняли найбільшу частку переселенців з України.
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, потенційні обмеження могли б стосуватися лише нових заявників. Головними критеріями для відмови у наданні тимчасового захисту розглядають призовний вік чоловіків або факт нелегального виїзду з України. Єврокомісар Бруннер підкреслив, що позиція ЄС загалом узгоджується з запитами офіційного Києва, а остаточну пропозицію планують представити в найближчі тижні.
Станом на кінець листопада 2025 року загалом 4,33 мільйона громадян України мали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу. Найбільші приймаючі держави — Німеччина (1 241 000 осіб), Польща (968 750) та Чехія (392 670). Ці цифри свідчать про нерівномірне розподілення навантаження між членами Союзу.
Що зміниться для українських біженців після березня 2027 року
Єврокомісія готує пропозицію щодо механізму захисту для українців після березня 2027 року. Після підготовки документа Рада ЄС ухвалить остаточне рішення на його основі, повідомила речниця Єврокомісії Елетра ді Масса. У відомстві наголосили, що підтримка України залишається незмінною і що будь-які нові пропозиції будуть спрямовані на допомогу Україні та громадянам України.
Питання депортації чоловіків і правила після 2027 року
Тема статусу українських чоловіків за кордоном загострилася ще на початку червня. Чоловіків мобілізаційного віку не можна автоматично депортувати з країн ЄС лише через їхній вік, а саме громадянство не є підставою для примусової депортації. Рішення щодо соціальних виплат і доступу до послуг для українців ухвалює кожна держава самостійно; проте навіть значне скорочення допомоги навряд чи призведе до масового повернення чоловіків, зазначив народний депутат Єгор Чернєв.
Після березня 2027 року загальноєвропейські правила перебування для українських біженців можуть суттєво змінитися. Директиву про тимчасовий захист, ймовірно, не продовжать у попередньому вигляді, що означатиме: кожна країна зможе запровадити власні критерії щодо статусів і дозволів на проживання. У Брюсселі тривають обговорення щодо майбутнього правового режиму захисту українців — відповідну пропозицію очікують найближчими тижнями.
