Литва, Латвія та Естонія звертаються до українського досвіду, що може допомогти захистити їхніх громадян від падіння дронів, які почали фіксуватися на їхніх територіях. Балтійські уряди та бізнес шукають практичні рішення саме там, де їх уже випробовували в реальних бойових умовах. Представники країн Балтії та компанії звернулися до українських виробників оборонної продукції й експертів із цивільного захисту, щоб обговорити можливості закупівель і будівництва захисних укриттів.
Про переговори повідомляла українська компанія «Метінвест», на яку посилається Politico. Її керівник зазначив: «бомбосховище може звести будь-хто, але цінність мають тактичні знання». Саме практичного досвіду виживання під масованими ударами крайнім потрібно найперше.
Про ситуацію видання розмовляло з керівником однієї з провідних українських оборонних груп Ігорем Федірком. За його словами, останнім часом країни Балтії активно контактують із українськими оборонними підприємствами та фахівцями з захисту цивільного населення. Федірко наголосив, що Україна готова ділитися набутими знаннями та допомагати партнерам.
У Міністерстві закордонних справ Литви підтвердили, що український досвід є дуже цінним для підсилення систем захисту цивільного населення та передачі практичних навичок, що підвищують стійкість держави. Водночас у відомстві зауважили, що на рівні уряду немає підтверджених даних про конкретні переговори стосовно будівництва бомбосховищ із Україною.
Публічні укриття в балтійських країнах сьогодні можуть вмістити лише близько 2–4% населення.
Що спричинило різке зростання попиту на укриття
На початку травня два безпілотні апарати, що належали Україні та мали завдати удару по цілях у Росії, упали на нафтосховище в Латвії — інцидент, який викликав політичну кризу і завершився відставками міністра оборони та прем’єр-міністра країни. За кілька тижнів по тому літак НАТО збив дрон у повітряному просторі Естонії, а в Литві оголосили повітряну тривогу, тимчасово призупинивши роботу аеропорту у Вільнюсі та залізничне сполучення навколо столиці.
За даними The Telegraph, однією з головних причин падіння дронів є технології GPS‑глушіння та спуфінгу з боку Росії: потужний передавач у Калінінграді виводить із ладу GPS‑сигнали на сотні кілометрів навколо.
Зростання напруги вплинуло й на ринок нерухомості в балтійських країнах — підвищився попит на житло з підвальними приміщеннями та місцями для укриття. Оскільки виробництво безпілотників у Росії різко зростає, розвідувальні служби Європи попереджають, що Москва може стати прямою військовою загрозою для держав НАТО протягом найближчих років.
Сьогодні Україна має одні з найглибших практичних знань у світі щодо сучасної дронової війни. Після 2022 року країна накопичила унікальний досвід у протидії ураженням у повітряному просторі, в кіберсфері та в захисті критичної інфраструктури.
За повідомленнями, у грудні 2025 року країни НАТО провели навчання, під час яких умовні збройні сили відпрацьовували сценарій швидкої окупації Латвії, Литви та Естонії силами близько 15 тисяч солдатів. Також керівники українських спецслужб попереджали, що Росія могла скоригувати свої плани і потенційно розпочати новий етап агресії проти Балтії раніше, ніж це прогнозувалося.
