Ізраїль відмовляється визнавати за собою будь-які зобов’язання щодо ліванського пункту домовленості між США та Іраном і планує продовжувати військові дії проти “Хезболли”. Про це прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу повідомив особисто президентові США Дональду Трампу. Протистояння між Тель-Авівом та Тегераном загострилося на початку року після спільних ударів ізраїльських та американських сил по об’єктах в Ірані. Ізраїль наголошує: навіть при підписанні мирної угоди його дії в Лівані не будуть обмежені.
За даними ізраїльських урядовців, Нетаньягу доніс до Трампа, що Ізраїль не відведе свої війська з Лівану і не припинятиме операцій проти “Хезболли”. Про це повідомляє Ynet з посиланням на урядові джерела. ЦАХАЛ утримає наявні позиції, продовжить руйнувати терористичну інфраструктуру та відповідати на будь-які напади на ізраїльську територію. Члени Ради безпеки кабінету міністрів одностайно підтримали позицію прем’єра.
Конфлікт загострився після оголошення про досягнення американсько-іранської угоди. Згідно з її положеннями, документ передбачає припинення воєнних операцій на кількох фронтах, включно з Ліваном. Саме цей пункт Єрусалим називає своєю “червоною лінією”. Ізраїль наполягає на збереженні права завдавати ударів по цілях “Хезболли”, аби захистити північні райони країни та не допустити відновлення бойового потенціалу угруповання поблизу кордону.
Ізраїльські посадовці також проаналізували реакцію Тегерана на удар по районі Дахія в Бейруті — одному з опорних пунктів “Хезболли” в ліванській столиці. На їхню думку, Іран вирішив «закрити інцидент» і відмовитися від відплати: американський тиск і посередницькі зусилля змусили Тегеран стриматися, щоб не поставити під загрозу переговорний процес.
Смотрич запропонував компромісну тактику
На засіданні кабінету міністр фінансів Бецалель Смотрич висунув альтернативну тактику: якщо Іран завдасть удару по Ізраїлю, відповідати слід не по іранській території, а по об’єктах “Хезболли” на ліванській землі. Логіка така: Іран — це арена Трампа, оскільки саме він очолював переговорну кампанію, тоді як Ліван — безпосередній фронт для Ізраїлю.
За задумом Смотрича, такий підхід дозволив би уникнути звинувачень у підриві домовленостей адміністрації США, зберігаючи водночас свободу дій Ізраїлю в Лівані. Міністр запропонував і практичний механізм тиску: попередити населення долини Бекаа, що у разі іранських ударів ЦАХАЛ протягом години почне удари по десяткам цілей у цьому регіоні. Прихильники цієї стратегії відзначали її оперативність — удари по Лівану займають “п’ять хвилин льоту, а не чотири години”.
На нараді також звучав аргумент, що Ізраїль уже не може повернутися до стану, який був до 7 жовтня — тоді, коли загрози скупчилися вздовж кордонів, а можливості реагування були обмежені. Учасники зустрічі стверджували, що кожен удар по ліванській інфраструктурі приносить «два ефекти за одну ціну»: це одночасно сигнал стримування для Тегерана та тиск на “Хезболлу” всередині ліванської шиїтської спільноти.
Що відбувається між Ізраїлем та “Хезболлою”
Загроза від “Хезболли” залишається одним із головних викликів для безпеки Ізраїлю з початку конфлікту. “Хезболла” — шиїтське угруповання, що діє на півдні Лівану і отримує підтримку від Ірану — має широку мережу позицій уздовж ізраїльського кордону. Угруповання неодноразово погрожувало ескалацією та вдавалося до обстрілів ізраїльської території.
Паралельно тривають перемовини про американсько-іранське врегулювання. Проєкт угоди, який погоджують Вашингтон і Тегеран, передбачає відкриття Ормузької затоки, пом’якшення санкцій та 60-денний переговорний період щодо ядерної програми Ірану. Ліванський пункт залишається одним із найчутливіших для Єрусалима, адже він безпосередньо стосується оперативної свободи дій ізраїльської армії на північному напрямку.
