Міністерство фінансів США відкликало нафтову ліцензію для Ірану, позбавивши Тегеран права на легальний експорт вуглеводнів. Раніше Іран уже перекривав Ормузьку протоку після взаємних звинувачень у порушенні перемир’я, і ескалація між сторонами не припинялася. Каталізатором для нинішнього рішення стали ракетні удари іранського Корпусу вартових ісламської революції по комерційних суднах у протоці; аналітики трактують цей крок як фактичне повернення Ірану до нафтової ізоляції.
7 липня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) скасувало так звану «Генеральну ліцензію X» і видало натомість «Генеральну ліцензію X1» — документ, який забороняє виробляти, постачати та продавати іранську нафту, нафтохімічну продукцію і нафтопродукти. Ліцензія X, видана 21 червня, втратила чинність того ж дня і більше не діє. Безпосереднім поштовхом до відкликання стали ракетні удари КВІР: бійці корпусу випустили щонайменше дві ракети по цивільних суднах в Ормузькій протоці, серйозно пошкодивши два танкери — менш ніж через три тижні після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном.
«Іран отримуватиме вигоду лише в тому випадку, якщо демонструватиме належну поведінку. Дії Ірану в протоці абсолютно неприйнятні для Сполучених Штатів і матимуть наслідки», – заявив офіційний представник адміністрації Трампа.
Водночас чиновник підкреслив, що американські переговорники залишаються готовими працювати над підсумковою угодою — за умови, що Тегеран піде на поступки. У Вашингтона також визначені чіткі терміни для завершення поточних операцій: будь-які нові контракти та перекази коштів за іранську нафту заборонені з 7 липня, тоді як компаніям, які вже перебувають у процесі завантаження або розрахунків, дозволено завершити операції до 17 липня.
Що зруйнувало нафтову угоду
Ліцензія X була частиною ширшої домовленості: 17 червня Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали Меморандум про взаєморозуміння. Ліцензія видана на виконання цього меморандуму — згідно з документом Міністерство фінансів брало на себе зобов’язання надати дозвіл на експорт іранської нафти, нафтопродуктів та супутніх послуг. Угода передбачала забезпечення прохідності Ормузької протоки, доступ інспекторів МАГАТЕ та поетапне пом’якшення санкцій в обмін на безпекові гарантії Тегерана.
Ліцензія X мала діяти до 21 серпня 2026 року. Платежі за купівлю іранської нафти й нафтопродуктів дозволялися в доларах США, зокрема на користь Ірану та інших підсанкційних осіб. Проте ракетні удари КВІР по комерційних суднах перекреслили ці домовленості — Вашингтон оцінив атаки як пряме порушення умов меморандуму і відреагував негайно.
Передумови кризи навколо вуглеводнів
Ормузька протока між Оманом та Іраном залишається ключовим вузлом світових енергетичних поставок: у 2025 році нею пролягало близько 13 млн барелів на добу — приблизно 31% усіх морських перевезень нафти. Тегеран закрив прохід для цивільних суден і одночасно завдавав ударів по нафтопереробній інфраструктурі в регіоні — зокрема постраждали об’єкти в Саудівській Аравії та ОАЕ. Така стратегія атак на енергетичні потужності спричинила швидку реакцію ринків та зростання цін.
Угода про припинення протистояння між США та Іраном кілька разів була дуже близькою до остаточного підписання, але запізнілі публічні заяви та медійна дипломатія робили перспективи миру невизначеними. Американські посадовці визнавали, що відкриті коментарі завдавали шкоди переговорам, наголошуючи на делікатності процесу та глибокій недовірі іранської сторони до Вашингтона. Наразі скасування ліцензії фактично зводить нанівець дипломатичні здобутки червня — провал домовленостей може відкотити двосторонні відносини на місяці назад.
