Кирилівське та Йорданське озера в Оболонському районі Києва можуть відновлюватися природним шляхом після нафтового забруднення більше ніж десять років — таку оцінку дають екологи Greenpeace. Паливні плями на поверхні двох міських водойм з’явилися після масованого удару по Києву в ніч на 2 липня. Тоді нафтопродукти через зливову систему потрапили до струмка Сирець, а звідти — до Кирилівського озера. Рятувальні служби ДСНС працюють над ліквідацією забруднення вже понад тиждень, але екологи фіксують серйозну шкоду місцевій екосистемі.
Навіть після механічного видалення основного шару нафти в донних відкладеннях та товщі води залишаються розчинені токсичні компоненти, які продовжують руйнувати екосистему — попереджають фахівці. Візуальне очищення поверхні не усуває всі шкідливі сполуки, тож природне самоочищення оболонських водойм, за оцінками експертів, може тривати понад десять років.
Влучання по автозаправній станції в Оболонському районі в ніч проти 2 липня спричинило масштабний витік нафтопродуктів в озеро Кирилівське. Завдяки оперативним діям служб вдалось локалізувати поширення основної маси пального на підходах до водойми. За попередніми підрахунками, у воду все ж потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та емульсії.
Спецтехніка ДСНС знімала основний, найщільніший шар забруднення товщиною 5–7 см за допомогою плавучих насосів-скімерів. Після механічного збирання поверхню води обробляли нафтопоглинаючими сорбентами. Із озера було зібрано близько 65 тонн нафтосуміші — це приблизно 45,5 кубічних метра; роботи з вилучення основної маси забруднення мали продовжуватися ще близько п’яти діб.
Перепускну споруду між Кирилівським та Йорданським озерами повністю заблокували загородженнями та додатково обробили сорбентом, щоб запобігти перетіканню нафти під час зміни погодних умов. За результатами постійного моніторингу, у річці Почайна слідів нафтопродуктів не виявлено — загрози для акваторії Дніпра наразі немає. Фахівці також зазначають, що пальне наразі залишається переважно на поверхні, тому прямих ознак забруднення підземних вод не виявлено.

Що вирішили зробити після ліквідації аварії
Оцінку стану екосистеми проводять науковці Інституту гідробіології НАН України та спеціалісти Держрибагентства. Після завершення аварійно-рятувальних робіт розроблять комплекс заходів для відновлення водойми — серед розглянутих варіантів є аерація води та подальше штучне зариблення.
Найближчим часом Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій має затвердити комплексний план ліквідації наслідків. План передбачає не лише фінальне очищення води, а й тривалий моніторинг якості води, контроль за станом суміжних водойм, оцінку екологічних збитків та довгострокові заходи з відновлення екосистеми.
Державна екологічна інспекція наполегливо забороняє купання, вилов риби та будь-який контакт із водою в озерах Кирилівському та Йорданському до повної нормалізації показників хімічного стану води. Через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих будинків радять обмежити відкривання вікон. Також рекомендують утриматися від відпочинку на берегах до завершення ліквідації наслідків аварії.
Чому загроза для столичних водойм не зникне одразу
Кирилівське озеро входить до системи озер Опечень — одного з важливих природних каскадів Оболонського району. Влучання по АЗС спричинило витік нафтопродуктів у цю систему, а очищення вимагає часу, оскільки паливні компоненти швидко проникають у ґрунт та накопичуються в донних відкладеннях. Навіть після успішного механічного збирання залишки токсичних сполук у мулі можуть роками отруювати водойму.
Поблизу озера досі відчувається різкий запах, рятувальники фіксують загибель риби, птахів, жаб, комах та інших тварин. Відновлення біорізноманіття після такого пошкодження — окремий, тривалий процес. Екологи зауважують, що для живих організмів у Кирилівському озері наслідки будуть надзвичайно важкими.
Небезпека залишається й для інших водойм
У київській агломерації ще кілька водойм поблизу АЗС перебувають у зоні ризику. Подібний вилив пального в озера Кирилівського та Йорданського може повторитися під час наступних повітряних атак. Деякі заправки розташовані навіть вище за течією від джерел питної води міста — і це становить окрему загрозу для всього каскаду водозабору.
Паралельно рятувальники протягом кількох діб боролися з мазутним забрудненням безпосередньо на Кирилівському озері — площа ураження оцінюється як понад 85 басейнів. Для локалізації забруднення встановили чотири системи бонових загороджень, що дозволило утримати нафтопродукти приблизно на третині акваторії. Це також дало змогу фауні частково переміститися на менш уражені ділянки водойми.
Ваша пробна версія Premium закінчилася
