Українські банки посилили заходи фінансового контролю: під перевірку тепер потрапляють не лише великі перекази, а й підозрілі схеми поведінки клієнтів. Це особливо актуально для громадян України, які перебувають за кордоном — статус резидента чи нерезидента безпосередньо впливає на те, як банк оцінює транзакції. Знання порогових сум та додаткових ризикових факторів допомагає зменшити ймовірність блокування рахунку й зайвих запитів від фінустанов.
Ключовий показник для обов’язкової перевірки — розмір операції, пояснює юридична компанія YANKIV. Згідно із законом про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, банки зобов’язані проводити перевірку переказів від 400 000 гривень і більше. Перекази до 30 000 гривень зазвичай не викликають підвищеної уваги, тоді як транзакції в інтервалі від 30 000 до 400 000 гривень можуть бути перевірені за наявності супутніх ризик-факторів.
Окрім одноразових сум, банки оцінюють і загальний місячний оборот коштів клієнта. До операцій, що підлягають моніторингу незалежно від їхньої суми, належать:
- перекази грошей за кордон;
- операції з готівкою — внесення, перекази, отримання;
- фінансові зв’язки з особами з країн-агресорів або з офшорними юрисдикціями;
- операції, пов’язані з політично значущими особами та їхніми наближеними.
Банківські служби фінмоніторингу також відстежують поведінкові патерни клієнтів. Підозри може викликати велика кількість транзакцій — приблизно 100 переказів на місяць, зняття готівки понад 50% від усіх надходжень, різке подвоєння щомісячного обороту або скарги від осіб, які раніше переказували кошти на рахунок. Ще одним тригером є перевищення показника щомісячних надходжень, який клієнт декларував під час відкриття рахунку.
Що трапилось із НоваПей через розголошення лімітів фінмоніторингу
В окремому резонансному випадку йдеться про небанківську фінансову установу НоваПей. Компанія спочатку заявила, що дозволятиме платежі до 30 000 гривень на місяць за умови не більше п’яти транзакцій. На це відреагував Національний банк України та наклав на НоваПей штраф у розмірі 90 мільйонів гривень за розголошення правил фінансового моніторингу.
Цей інцидент ілюструє важливий підхід: фінансовим установам заборонено публічно розкривати пороги, при яких вони не здійснюють перевірки. Оприлюднення таких лімітів створює ризик обходу законодавства, тож подібна інформація має залишатися закритою.
Якщо банк заблокував рахунок або надіслав запит на підтверджувальні документи, клієнту слід надати пояснення щодо походження коштів. Корисно мати під рукою договори, акти виконаних робіт, виписки або інші підтвердження. Завчасна підготовка документів значно пришвидшує перевірку та зменшує ризик тривалого блокування коштів.
Фінансовий моніторинг і податковий статус — взаємопов’язані ризики
Тема фінансового моніторингу тісно пов’язана з податковим статусом українців, особливо тих, хто мешкає за кордоном. Верховний Суд України у справі №644/3563/25 від лютого 2026 року підтвердив: змінити податковий статус «на майбутнє» через суд неможливо — без реального спору з податковим органом суд не прийме до розгляду питання резидентства. Це зауважив юрист Михайло Ортинський.
Водночас для тих, хто прагне законно змінити свій статус, існує встановлена процедура. Адвокат Богдан Янків пояснює: згідно зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України резидентом визнається особа, яка має місце проживання в Україні. Статус нерезидента для виїхавших визначають на підставі кількох критеріїв — зокрема, де людина провела понад 183 дні протягом року та де зосереджені її основні фінансові й сімейні зв’язки. Неправильне визначення податкового статусу може спричинити не лише претензії від податкових органів, а й підвищену увагу банківського фінмоніторингу.
