Більшість українських жінок прагнуть професійного зростання і дедалі частіше розглядають можливість опанувати професії, які традиційно вважалися чоловічими. Головним стимулом для цього лишається вища оплата праці. За підсумками першого кварталу 2026 року гендерний розрив у доходах складає близько 9 тис. грн на місяць — саме ця різниця штовхає жінок шукати нові професійні ніші. Війна також вплинула на кар’єрні плани: незважаючи на емоційне вигорання та стрес, попит на лідерські позиції й перекваліфікацію зростає.
Такі висновки дає четверта хвиля щорічного дослідження «Пульс жіночого самопочуття», яке у квітні 2026 року провели Gradus разом із ГО «Післязавтра». Цьогорічне дослідження порівнювало досвід і кар’єрні стратегії жінок і чоловіків і виявило помітний парадокс: за умов значного емоційного виснаження суспільства зростає запит на перекваліфікацію й лідерство. Вибірка четвертої хвилі становила 2000 респондентів.
Основні висновки дослідження:
- 56% українок зацікавлені в додатковому навчанні для опанування спеціальностей, які традиційно вважаються «чоловічими».
- Більше половини жінок готові брати на себе більшу відповідальність і претендувати на підвищення.
- 48% опитаних жінок прагнуть кар’єрного розвитку та управлінських позицій — для порівняння, серед чоловіків цей показник становить 53%.
- Якщо навчання буде безкоштовним, критерієм вибору нової професії для жінок найчастіше стане висока заробітна плата — це важливо для 64% опитаних.
- Серед інших важливих умов — гнучкий графік роботи (49%) та відсутність дискримінації й упереджень на робочому місці (27%).
Як зазначила Ірина Рубіс, голова ГО «Післязавтра» та співзасновниця Biasless:
«Питання на співбесідах про плани щодо дітей, толерування токсичної поведінки або сумнів у компетентності жінок — це вже не поодинокі випадки, а ознаки системної інертності. Якщо бізнес і держава дійсно вважають жінок рушієм економічного відновлення, потрібно інвестувати не лише в перепідготовку та нові можливості, а й у культуру поваги, довіри та рівних правил гри.»
Що заважає жінкам змінити професію
Серед причин, які стримують жінок від зміни професії, 43% назвали відсутність миру, а 35% — економічну нестабільність. Водночас багато респонденток відзначають внутрішні бар’єри: 35% вказали на брак сміливості та рішучості, 34% — на невпевненість у власних силах. Серед наймолодшої вікової групи (18–24 роки) 51% назвали дискримінацію, 41% — страх осуду, ще 41% — упередження з боку суспільства.
Попри це 84% жінок оцінюють свій потенціал для заповнення дефіциту кадрів як високий або помірний. Найбільшою перешкодою вони вбачають поєднання професійних обов’язків із сімейними. Як сприятливі умови для перекваліфікації респондентки називають доступ до безкоштовних курсів, підтримку від роботодавців і гнучкий графік роботи.
Через мобілізацію, міграцію та гострий дефіцит кадрів бізнес переглядає традиційні підходи до персоналу: жінки все частіше приходять у галузі, які десятиліттями вважалися суто чоловічими. Однак разом із новими ролями не завжди змінюється оплата: часто жінки виконують аналогічну роботу, але отримують менше.
Розрив у заробітках залишається
За даними Держстату, найбільші відмінності в доходах фіксуються у промисловості, сфері фінансів і страхування та на транспорті. Найменший розрив — в освіті та державному управлінні, де частка жінок традиційно більша. Мобілізація чоловіків призвела до дефіциту робочої сили в «чоловічих» галузях — будівництві, промисловості, логістиці.
Міністерство економіки України визнає цю проблему і готує програми для її пом’якшення, зокрема шляхом розширення доступу жінок до технічних спеціальностей, підтримки жіночого підприємництва та посилення контролю за дотриманням трудового законодавства. Однак для стійких змін необхідна не лише державна ініціатива, а й трансформація суспільних уявлень про «чоловічі» та «жіночі» професії.
Що важливо знати про ринок праці і заробітки в Україні
ПОВНОМАСШТАБНА війна радикально трансформує українське суспільство, змінюючи пріоритети людей стосовно самопочуття, життя і кар’єри. Експерти наголошують на ще одному аспекті: офіційна середня зарплата в Україні може бути завищеною, тому реальний гендерний розрив у доходах може бути більшим, ніж випливає з опублікованих показників.
Паралельно зміни відчуваються і в регулюванні ринку праці. Міністерство економіки оновило критерії бронювання співробітників від мобілізації — відтепер компанії мають підвищувати заробітні плати, щоб зберегти право захищати певних працівників від призову. Це безпосередньо впливає на ринок жіночої зайнятості: роботодавці переглядають умови, а жінки отримують додаткові підстави для переговорів про вищу оплату праці.
