Народна депутатка та архітекторка Анна Бондар вважає, що Андріївський узвіз у Києві можна ревіталізувати за схожим принципом, як було зроблено з Шварцштрассе в німецькому Лейпцигу. Йдеться про ініціативу щодо порятунку та відновлення узвозу, яку ініціювали кілька громадських організацій і ДІАЗ “Стародавній Київ”. Відновлення вулиці в Німеччині тривало з 2014 по 2017 роки, і в підсумку вона заграла новими барвами: близько третини мешканців повернулися, зросло озеленення, а стара трамвайна колія була замінена на нову, тиху.
Про свою ідею Анна Бондар розповіла у дописі на Facebook. За її словами, у неділю, 21 червня, ініціативна група провела дослідження Андріївського узвозу. Вона нагадала, що вулиця є пам’яткою містобудування місцевого значення для Києва, має значну символіку й притаманний романтичний та туристичний характер.
“І вона… занепадає. Бізнеси — йдуть, стоять закинуті будівлі, недобуди, є пустирі, міські проєкти не реалізуються. Це дослідження — не перше, і, сподіваюся, воно зможе перерости в повноцінний проєкт ревіталізації вулиці”, — зазначила Анна Бондар у дописі.
За словами депутатки, в умовах ринкової економіки й наявності приватної власності місто або район має обмежені важелі для впливу на власників закинутих об’єктів. Водночас у Містобудівному кодексі, над яким працює Верховна Рада, передбачаються “найкращі практики” для подібних випадків: положення щодо ревіталізації певних територій із чіткою постановкою завдань і інструментів, створення офісу розвитку, найму фахівців, залучення мешканців та впровадження економічних механізмів.
Депутатка, яка в 2015–2016 роках виконувала обов’язки головного архітектора Києва, порівняла завдання з ревіталізації Андріївського узвозу з подібним проєктом, очевидицею якого вона була в німецькому Лейпцигу. Йдеться про вулицю Шварца: її вдалося відновити протягом трьох років — з 2014 по 2017-й. Початкові умови там у чомусь нагадували київські реалії.
“Виклики були такі: покинуто 2/3 будівель, мало мешканців, відсутнє озеленення, шумний трамвай, з’явилися нові спільноти іншої віри, невпорядковане паркування. Результат за три роки: збільшення заселених будинків на 1/3, озеленення, кармани для паркування, заміна трамвайної колії на нову, тиху, будівництво невеликої мечеті, дитячі майданчики і спортивні майданчики для літніх людей, реставровані пам’ятки, фестивалі вулиці, літні кінотеатри, загальна згуртованість мешканців і, найголовніше, вони всі перезнайомилися”, — розповіла Анна Бондар у дописі.
Активісти й “Стародавній Київ” збирають киян на дискусію щодо узвозу — якими є вихідні дані
Нагадаємо, що у Києві кілька громадських організацій та Державний історико-архітектурний заповідник “Стародавній Київ” ініціюють дискусію щодо відновлення Андріївського узвозу. До участі запрошують усіх, хто має ідеї, компетенції та практичний досвід у створенні й організації публічних просторів. Проблема очевидна: популярна колись локація нині напівзакинута — 18 будинків або локацій із 35 зачинені через будівельні конфлікти або через фінансову неспроможність власників.
Також повідомляють, що будинок Всеволода Тарнавського, збудований на Андріївському узвозі на Подолі наприкінці ХІХ століття, поступово руйнується під будівельним накриттям. Це зафіксував кореспондент, який перевірив стан споруди: на світлинах видно, що будівля, в якої демонтували частину стін, перебуває в незадовільному стані, а ті стіни, які ще кілька років тому стояли міцно, нині мають тріщини. Сам будинок стоїть пусткою й перебуває під арештом відтоді, як підрядна компанія почала роботи з демонтажу його конструкцій у 2022 році.
