Київська міська влада вимагає скликання термінового засідання Ради національної безпеки і оборони для узгодження спільних кроків із виконання Комплексного плану стійкості столиці. У КМДА наголошують, що держава не виконує ключові домовленості, зокрема щодо фінансування за формулою 50/50, через що під загрозою опинився осінньо-зимовий період, зокрема опалювальний сезон. Заяву озвучив міський голова Віталій Кличко — це виглядає як активніший тон міської влади, адже вже середина літа, а місту потрібні термінові відновлювальні роботи.
Міський голова оприлюднив оцінку стану відновлення теплопостачання та захисту критичної інфраструктури в соціальних мережах 6 липня 2026 року. Він нагадав, що Комплексний план стійкості Києва було представлено на засіданні РНБО 3 березня 2026 року. Тоді уряд затвердив плани стійкості для всіх регіонів і великих міст — але з однією винятковою позицією: Київ у цей перелік не потрапив.
Столичній владі дали доробити документ і подати його повторно. На відміну від інших регіонів, де плани підписували керівники обласних військових адміністрацій, РНБО наполягла, щоб план Києва особисто затвердив міський голова. Київрада ухвалила рішення 10 березня 2026 року, після чого план був спрямований до РНБО та Кабінету Міністрів.
Відтоді, за повідомленнями КМДА, конкретних зрушень немає. Хоча була домовленість про фінансування за схемою 50 на 50, держава досі не перерахувала кошти на ключові проєкти з енергетичної стійкості столиці. Міська влада ставить під сумнів заяви про нібито виділені 10 млрд грн: прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла про перший транш ще в березні, але документального підтвердження цільових видатків саме на Київ місто не отримало.
“Якщо найближчим часом ці питання не будуть вирішені, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені строки буде неможливо”, – зазначив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Київ не чекає дій центру і вже реалізує найнеобхідніші проєкти за власні кошти, повідомив Кличко. Загальна вартість робіт, які виконує місто, становить майже 23 млрд грн — це понад половину загальної вартості Комплексного плану стійкості. Йдеться про стратегічні загальнодержавні проєкти: інженерно-технічний захист, розвиток когенерації, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Крім того, місто залучає міжнародне кредитування, зокрема від ЄБРР і “Ощадбанку”.
Що стоїть за протистоянням міста і центральної влади
На відміну від більшості інших регіонів, погодження плану стійкості Києва супроводжувалося не лише технічними питаннями, а й управлінськими ускладненнями. Виконанню заходів у столиці додатково заважає конфлікт повноважень між міською і військовою адміністраціями, що надає ситуації очевидного політичного забарвлення.
Паралельно тривають дискусії щодо кадрових рішень. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно зазначила, що столиця відстає у реалізації низки важливих заходів і має намір винести питання підготовки Києва до зими на розгляд РНБО. Водночас на тому засіданні можуть розглянути розширення повноважень виконуючого обов’язки першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва — йому можуть надати право самостійно ухвалювати фінансові рішення щодо підготовки міста до зимового періоду.
Київська влада наполягає, що будь-які політичні маневри повинні відійти на другий план. Усі першочергові проєкти з визначеним фінансуванням уже сформовані та передані до РНБО, уряду й Офісу Президента. Без державних бюджетних видатків підготовка до наступного опалювального сезону може затриматися на тривалий строк.
Чому план стійкості Києва став викликом для всієї країни
РНБО 3 березня затвердила плани стійкості для найбільших міст, за винятком Києва, якому надали тиждень на доопрацювання. Рішення Київради передбачає реалізацію заходів до 31 грудня 2026 року на суму 10,69 млрд грн. Ще один пакет заходів на 13,15 млрд грн чекає на джерела фінансування. Третій, наймасштабніший пакет на 37,80 млрд грн може бути виконаний лише за умови внесення змін до законодавства та активної участі центральних органів влади.
До початку нового опалювального сезону залишилось лічені місяці. Очільники областей та громад уже оцінюють плани стійкості з погляду реальної реалізації, дефіциту фінансування та жорстких дедлайнів. 12 червня під час засідання Координаційного центру прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що державі вдалося спрямувати на реалізацію планів стійкості регіонів 67,8 млрд грн завдяки змінам до державного бюджету. Проте для Києва конкретні суми та відповідальні виконавці досі залишаються невизначеними.
Підготовка України до зими — ширший контекст
Архітектуру Комплексних планів стійкості регіонів та міст затверджено рішенням РНБО і введено в дію указом президента від 14 березня 2026 року. Це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яка фінансується спільно державою та громадами і координується спеціальним урядовим центром.
Деякі регіони відстають у виконанні планів стійкості — серед них Львівська і Івано-Франківська області та Київ. В Асоціації міст України виконання регіональних планів охарактеризували як “відповідальність без грошей”. Саме ця формула найбільш точно відображає позицію Києва, яку місто висловлює вже кілька місяців.
