Київська міська адміністрація погодилась провести публічне обговорення проєкту змін у тарифах на громадський транспорт за участі представників громади. Тема набула широкого резонансу після того, як у проєкті запропонували підвищити вартість разового квитка з 8 до 30 гривень вже з 15 липня цього року. Дискусія призначена на п’ятницю, 29 травня 2026 року — і очевидно, що розмова буде непростою.
Про домовленість організувати консультації з громадськістю повідомив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея у своєму дописі в соціальних мережах. Згідно з оприлюдненим проєктом, запровадження нових тарифів планується з 15 липня 2026 року. Міська адміністрація одразу анонсувала проведення «консультацій із громадськістю й профспілками», але початково вони передбачалися в форматі онлайн‑пропозицій та зауважень на офіційному порталі влади. Тепер же з’явиться можливість висловитись безпосередньо — очно: Кривошея погодив це з заступником міського голови Олегом Куявським.
«У країні триває війна, і підняття вартості проїзду майже вчетверо має бути ретельно пояснене. Зокрема, як бути тим, хто отримує мінімальну зарплату в межах 8–13 тисяч гривень? Вчителям, вихователям, медикам, соціальним працівникам, комунальникам, пенсіонерам та іншим соціально вразливим верствам населення? Чи буде місто продовжувати дотувати комунальні підприємства з бюджету?» — наведені Кривошеєю ключові питання до обговорення.
На зустрічі, за словами Кривошеї, запланована присутність керівників департаментів економіки та транспорту, очільників комунальних підприємств (ймовірно, йдеться про «Київпастранс» та «Київський метрополітен»), а також депутатів Київради. З іншого боку — активні мешканці міста, яких голова Громадської ради закликає долучитися особисто: для участі слід надіслати запит до ради, вказавши назву своєї громадської організації й контакти. Обговорення розпочнеться у п’ятницю, 29 травня 2026 року за адресою: Хрещатик, 36, каб. №512 (одна з зал засідань КМДА).
З 15 липня 2026 року вартість разового проїзду в комунальному транспорті Києва пропонують підвищити з 8 до 30 гривень — майже вчетверо. Оприлюднений проєкт тарифів передбачає не лише значне подорожчання, а й запровадження принципово нової системи проїзних. Під електронними петиціями з вимогою зупинити підвищення тарифів уже зібрано необхідні 6 000 голосів.
Чому КМДА аргументує підвищення: зростання витрат і падіння пасажиропотоку
У КМДА пояснюють, що витрати на пальне, запасні частини та оплату праці зросли на 50–120%, тоді як обсяги перевезень скоротилися приблизно на 30%. За їхніми розрахунками, нинішній тариф покриває лише близько 23% собівартості однієї поїздки, інше доплачує міський бюджет. Щороку на транспортну галузь місто витрачає орієнтовно 6,4 млрд гривень.
Громадська ініціатива «Пасажири Києва» подала до КМДА альтернативну модель тарифоутворення, орієнтовану на європейські приклади. Замість значного зростання вартості разового квитка активісти пропонують ввести часові квитки з безкоштовними пересадками та доступний місячний абонемент за 1 000 гривень. На офіційну реакцію міської влади щодо цієї пропозиції поки що чекають.
Останній перегляд тарифів у столиці відбувся в 2018 році. З того часу значно зросли витрати підприємств транспорту на електроенергію, паливо та зарплати, а пасажиропотік зменшився. У травні 2023 року мер Києва Віталій Кличко запевнив, що вартість проїзду в громадському транспорті не зростатиме до завершення воєнних дій — і саме це тепер використовують противники тарифної реформи як головний аргумент.
Роль Київради в питанні тарифів на транспорт
Депутати міської ради вимагали від очільника міста пояснень щодо структури нових тарифів: хто саме готував розрахунки, за якими методиками ведуться підрахунки та з яких статей витрат складається нова ціна. Обранці наполягають на тому, що спершу мають бути опубліковані детальні цифри й обґрунтування, а вже потім — ухвалюватись остаточні рішення.
Підвищення тарифів може спровокувати хвилю зростання цін на товари та послуги в місті: директорка компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова попереджала, що транспортування закладене в собівартість усіх послуг, отже заклади харчування, роздрібні мережі та сфера обслуговування можуть підвищити ціни на 10–15%. Публічне обговорення дає останню нагоду знайти компромісне рішення, яке влаштує як владу, так і мешканців.
