Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) відкрито відреагував на погрози Росії щодо «системних ударів» по Києву та натякнув Мінську на можливі серйозні наслідки. Раніше Мадяр вже попереджав Олександра Лукашенка про пропуск ворожих дронів через білоруський повітряний простір — тепер генерал висловився жорсткіше. Він повідомив, що українські військові визначили близько 500 цілей у Білорусі, і порадив Лукашенку «не лізти в очі Україні».
Звернення Бровді опубліковане в його Telegram-каналі. Ініціативою стало висловлювання міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який напередодні пригрозив «системними ударами по об’єктах у Києві». У відповідь командувач СБС нагадав про реальні втрати російського паливно-енергетичного комплексу та оборонної промисловості після українських атак.
За словами Бровді, дев’ять із тринадцяти уражених російських нафтопереробних заводів уже зупинилися. Він зауважив, що «це не смертельно, усе відновлюється», але підкреслив: удари були «системними й послідовними» — на відміну від гучних заяв Лаврова. Командувач закликав побратимів продовжувати удари по російському військово-промисловому комплексу, знищення живої сили та засобів протиповітряної оборони.
Окреме послання Бровді адресував Олександру Лукашенку. Він попередив, що Білорусь опиниться під прямою загрозою, якщо втягнеться у бойові дії, і натякнув, що «перші 500 цілей» вже на олівці. Звертаючись до українців, генерал закликав зберігати «віру та витримку» й уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги.
Білоруська загроза набирає нового виміру
Заява Бровді пролунала на фоні нових доказів реальної загрози з боку Білорусі. У ніч на 24 травня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву із застосуванням балістичних ракет і ударних безпілотників. Раніше британська розвідка та посольство США попереджали про підготовку масштабної атаки на столицю.
Білоруський повітряний простір продовжує залишатися одним із маршрутів для таких ударів. Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов повідомляв, що під час масованої атаки російські дрони летіли вздовж білоруського кордону на відстані 5–10 км, «буквально один за одним». Президент Володимир Зеленський також застерігав про посилені спроби Москви залучити Білорусь до повномасштабних бойових дій.
Макрон попередив Лукашенка про ризики вторгнення
Ризик втягування Білорусі у війну перестав бути лише припущенням після телефонної розмови французького президента Еммануеля Макрона з Олександром Лукашенком — це перший такий контакт за понад чотири роки. Макрон відверто застеріг мінське керівництво від військового вторгнення до України, а відновлення контакту на такому рівні свідчить про серйозність оцінки ситуації з боку Парижа.
Лукашенко запевняє, що Мінськ не бачить «ані цивільної, ані військової необхідності» брати участь у бойових діях проти України. Він чітко сформулював позицію: Білорусь вступить у війну лише у разі прямої «агресії» проти власної території. При цьому він підкреслив, що в разі такого розвитку подій Мінськ і Москва діятимуть разом і, за його словами, захищатимуть «вітчизну від Бреста до Владивостока».
Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко запевнив, що наразі не зафіксовано створення ударних угруповань на території Білорусі. Сам Лукашенко стверджує, що не планує вторгнення і навіть висловив готовність приїхати до Києва на зустріч з президентові Володимирові Зеленському. В Офісі Президента вважають, що ці заяви нічого не означають без підтверджень на практиці.
Раніше Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті констатував, що Росія де-факто посилила контроль над Білоруссю в рамках Союзної держави й має суттєвий вплив на її збройні сили. Ворог активно використовує білоруську інфраструктуру (зокрема цивільні стільникові вишки для навігації «Шахедів» під час ударів по Україні) і проводить провокації проти країн НАТО.
