Київська міська рада готується відстоювати в апеляційному суді право громади на земельну ділянку площею понад 3 гектари, що розташована в охоронній зоні парку «Феофанія» в Голосіївському районі. Ця справа стала ще одним епізодом у боротьбі за зелені території столиці: нещодавно суд дозволив забудову поруч із Голосіївською вежею, незважаючи на її статус пам’ятки й протести місцевих жителів. Станом на зараз феофанівське питання не вирішене: договір оренди з попереднім користувачем Київрада розірвала ще у 2016 році, але можливий забудовник оскаржив це в суді. Суд першої інстанції став на бік забудовника, тож вирішальною може стати апеляція.
За останніми відомостями, Київрада невдовзі має на меті юридично закріпити повернення громаді земельної ділянки площею 3,047 га у провулку Феофанівському. Договір оренди з ТОВ “Компанія “Новий дім” розірвано ще у 2016 році, проте у 2020 році ТОВ “База-Урс” — потенційний інвестор — оскаржило це рішення депутатів у суді. В рамках апеляційного розгляду міськраді належить довести, що орендар порушив умови угоди, і на підставі цього домогтися повернення ділянки громаді.
Ця земля не є просто порожнім клаптиком — вона має десятиліття спільного використання й важливе екологічне значення. Мешканці сусідніх будинків підкреслюють, що невеликі ділянки з багаторічними насадженнями виконують роль буфера на південній межі Києва та поруч із селом Хотів. Окрім того, через ці території пролягають комунікації ТЕЦ і лінії електропостачання, які забезпечують будинки та підземні укриття, тобто йдеться також про зону з інфраструктурною важливістю.
Протягом приблизно 35 років ця земля слугувала дитячими та спортивними майданчиками — тут виросло не одне покоління мешканців, адже ділянка до недавна належала Національній академії наук України. Ситуацію ускладнює юридична колізія: за функціональним призначенням у Генплані Києва територія віднесена до зони багатоповерхової житлової забудови, тоді як детальний план території, затверджений Київрадою у липні 2016 року, фактично визначив її як «території зелених насаджень загального користування».
Частина ділянок розташована в охоронній зоні парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальноміського значення «Феофанія», на що звертали увагу місцеві жителі. Однак суд першої інстанції виявився переконаним у аргументах ТОВ “База-Урс”, і Київрада програла початковий розгляд. Тепер усе залежить від апеляції: від її вердикту фактично вирішиться, чи залишаться ці гектари зеленим простором для киян, чи буде надано дозвіл на забудову.
Варто згадати, як ця земля потрапила в орендну суперечку. У березні 2007 року Київрада прийняла два рішення про передачу двох сусідніх ділянок у Голосіївському районі в оренду приватним компаніям — ТОВ “Конкорд-К” та ТОВ “Компанія “Новий Дім” — на 15 років. Після завершення строку оренди та розірвання договорів суперечка за землю перейшла в судову площину й залишається там дотепер. При цьому фактично ділянки не були освоєні: на них не знайдено будівельного паспорта об’єкта, а сама територія лише частково оточена металевим парканом.
Боротьба за зелень у Києві: судові прецеденти та хронічні конфлікти
Феофанія — не єдиний зелений масив столиці, який опинився під загрозою забудови. Зокрема, обговорюваною лишається і тема будівництва дороги через Екопарк Осокорки: столичне комунальне підприємство веде підготовчі роботи до прокладання наскрізної траси, яка може розділити природно-заповідну зону на частини. Такі випадки вказують на системну проблему: землі з формально захисним статусом часто стають об’єктом бізнес-інтересів, а міська влада не завжди встигає або вирішує ефективно протистояти таким планам.
Судові спори щодо київських земель тривають роками й демонструють, наскільки важко громаді відстоювати зелені зони в умовах правових суперечностей між Генпланом і детальними планами. Київрада вже має болючий досвід програних справ — зокрема щодо незаконних захоплень територій скандальними забудовниками, які роками обходили закон. Справа навколо феофанівських гектарів — черговий іспит для міської ради: чи вдасться їй в апеляції відстояти право киян на зелені простори, якими користувалися десятиліттями.
