Петиція з вимогою ліквідувати комунальне підприємство “Київавтодор” не набрала достатньої кількості голосів для обов’язкового розгляду на сесії Київської міської ради. Подібні ініціативи мешканців міста часто не долають поріг підтримки — наприклад, раніше не були зібрані потрібні підписи для облаштування транспортного вузла біля станції метро “Лісова”. Пропозиція щодо “Київавтодору” трималася в онлайн-реєстрі майже два місяці, але не змогла переконати достатню кількість киян. Критики підприємства звинувачували його в марнотратному використанні бюджетних коштів та нехтуванні стандартами безбар’єрності.
Петицію опубліковано 20 квітня на офіційному сайті Київради. Станом на 19 червня вона зібрала лише 2,2 тисячі голосів при необхідних 6 тисячах підписів. Цього виявилося замало, щоб зобов’язати Київраду розглянути звернення.
Автор документа обвинувачував “Київавтодор” у марнотратстві бюджетних коштів. Зокрема, як аргумент наводився капітальний ремонт проспекту Лобановського — за оцінками ініціатора, покриття там було в задовільному стані й не вимагало масштабного втручання. Також у петиції критикували ремонт Харківського шосе, мовляв, під час робіт не враховано вимоги щодо безбар’єрного середовища.
«Початий капітальний ремонт проспекту Лобановського ще раз демонструє: для посадовців Київавтодору важливіше витратити наші з вами кошти на перекладку асфальту, який фактично був у придатному стані, і робити це без урахування норм безбар’єрності», — зазначав автор звернення.
Окрім звинувачень у марнотратстві, автор петиції підкреслював, що працівники “Київавтодору” нібито ігнорують сучасні принципи транспортного планування. Зокрема йдеться про відсутність транспортного моделювання, яке могло б визначати пріоритети для ремонтних робіт і покращувати ефективність управління дорожньою інфраструктурою.
Що запропонував автор петиції
Ініціатор не обмежувався пропозиціями з реформування — він вимагав повної ліквідації підприємства як інституційно неспроможної структури. На його думку, “Київавтодор” не забезпечує ефективного управління міськими дорогами і має бути замінений іншою моделлю організації, яка гарантуватиме прозорість витрат та сучасні підходи до проектування і ремонту транспортної мережі.
Оскільки петиція не здобула необхідної підтримки, Київрада не зобов’язана розглядати її на сесії. Формально підприємство продовжує свою діяльність без негайних наслідків від цієї ініціативи. Водночас поява такого звернення свідчить про значне невдоволення частини мешканців якістю управління дорожньою інфраструктурою в місті.
Петиції як інструмент тиску на київську владу
Платформа петицій Київради дедалі частіше використовується мешканцями як інструмент протесту проти рішень міської влади. Наприклад, мер Віталій Кличко вже відхиляв звернення щодо непідвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті — КМДА офіційно відмовила у вимозі не підвищувати вартість проїзду до 30 гривень. Відповідь міського голови на ту петицію з’явилася у відкритому реєстрі Київради у травні.
Окремим болючим питанням для киян залишається прозорість витрат на великі інфраструктурні проекти. У травні містяни ініціювали петицію з вимогою від міської влади надати публічний звіт про стан робіт на Подільському мосту та визначити точну дату завершення будівництва. Така активність свідчить про системну недовіру до комунікації влади в питаннях доріг і транспортної системи загалом.
