Ще кілька років тому фінансовий моніторинг у банках асоціювався передусім з великими сумами та явно підозрілими операціями. Проте картина змінилася: з 2 лютого 2026 року в Україні введено оновлені правила фінмоніторингу, і підхід став іншому — замість вибіркових перевірок окремих транзакцій банки перейшли на безперервний поведінковий моніторинг із застосуванням штучного інтелекту та алгоритмів. Система тепер аналізує не лише одну операцію, а весь масив фінансової активності клієнта. Адвокатка Дарина Косінова, керуюча партнерка юридичної компанії «Тацій і Партнери», надає практичні поради громадянам.
“Довгий час орієнтиром був поріг у 400 000 гривень — операції від цієї суми перевірялися обов’язково за законом про протидію відмиванню коштів. Сьогодні алгоритми стали значно чутливішими, і пороги, що запускають перевірку, опустилися. Багато клієнтів відзначають, що навіть 80–120 тисяч гривень місячного обороту на рахунку фізичної особи може привернути увагу. Банки формують динамічний профіль клієнта: регулярні надходження зарплати чи пенсії, типові суми витрат, географія операцій, вік, наявність кредитної історії. Будь-яке відхилення від цього профілю підвищує ризик-скор. Проще кажучи, якщо ви звикли отримувати 25 тисяч на місяць, а раптом на рахунок надійшло 150 тисяч — банк захоче дізнатися, звідки ці кошти”, — пояснює Дарина Косінова.
Що саме привертає увагу системи фінмоніторингу?
За словами адвокатки, додаткові фактори, які можуть спонукати банк ініціювати додаткову перевірку, — це велика кількість платежів однаковими сумами від різних осіб, нетипові часові патерни (наприклад, транзакції вночі або у вихідні), надто швидкі операції (коли зняття коштів відбувається одразу після надходження) та підозріла географія — перекази з тимчасово окупованих територій або з офшорів.
Окрему увагу банки приділяють операціям, що мають ознаки так званих «дропів» — коли гроші надходять від багатьох різних людей і майже одразу виводяться готівкою або переводяться на інші картки. Особливо чутливо реагують на транзакції, які нагадують P2P-обміни криптовалюти. Також під посиленим контролем опинилися операції з криптоактивами та часті міжнародні перекази без зрозумілого призначення.
Ще одна пастка — усні пояснення походження грошей без документального підтвердження. Клієнти часто кажуть, що кошти — «допомога від родичів» або «повернення боргу», але не мають жодних довідок. З точки зору алгоритму така відповідь нічим не відрізняється від відсутності пояснень.
У 2026 році додався ще один тригер: невідповідність між задекларованими доходами та реальними витратами. Якщо особа офіційно не працює або декларує мінімальні доходи, але при цьому активно витрачає та отримує кошти — це викликає додаткові питання у банку.
“Банки почали масштабні перевірки підприємців, і цифри говорять самі за себе: кількість закритих рахунків серед ФОПів зросла на 40–50% у порівнянні з попереднім роком. З серпня 2026 року для нових і неактивних ФОПів вводяться автоматичні ліміти на перекази: для першої групи — до 600 тисяч гривень на місяць, для другої та третьої — до 3 мільйонів. А вже з листопада ці ліміти зменшаться вдвічі. Крім того, банки перевіряють, чи відповідають заявлені КВЕДи реальній діяльності. Якщо підприємець вказав один вид діяльності, а надходження приходять із зовсім інших сфер — це підстава для запиту додаткових документів. За оцінками експертів, лише у 2025 році під перевірку потрапило близько 1,4 мільйона операцій, і кількість обмежень доступу до рахунків збільшується приблизно на 10% щороку”, — зазначає Дарина Косінова.
Що писати в призначенні платежу — і чого уникати
Адвокатка приділяє особливу увагу тому, як заповнюється поле «призначення платежу»:
- Найбільш ризиковані формулювання — це «за крипту», «обмін валют», «оплата за товар/послугу» (якщо платіж приходить не на рахунок ФОПа), «повернення боргу» при регулярних переказах від десятків різних людей. У таких випадках система може розцінити операції як нелегальне кредитування без ліцензії і заблокувати рахунок ще до пояснень.
- Слова зі словом «допомога» теж підвищують увагу. Якщо вказати лише «матеріальна допомога» без уточнень, банк може розглядати це як благодійну виплату, яка підлягає оподаткуванню при перевищенні 4 660 гривень у 2026 році. Додавши кілька слів конкретики — наприклад, «матеріальна допомога на лікування від мами» або «повернення витрат за навчання» — ви знижуєте ризик перевірки.
- Жартівливі або двозначні призначення на кшталт «на темні справи», «хабар» або «на пиво» автоматичні системи читають буквально. Гумор у полі призначення часто призводить до затримки платежу, навіть якщо порушення немає.
“Головне правило просте: призначення має відображати реальну побутову суть переказу, без комерційного підтексту й двозначностей”, — підкреслює Дарина Косінова.
Рахунок заблокували — що робити?
Якщо банк заблокував рахунок, перш за все не варто зволікати. Зазвичай банк надсилає запит із переліком питань і вимагає надати документи, і на відповідь дають лічені дні — здебільшого чотири робочі дні з можливістю продовження. Ігнорування запиту майже гарантовано залишить обмеження в силі, а клієнт отримає статус високоризикового.
Адвокатка радить підготувати такі документи: довідку про доходи або податкову декларацію, договір дарування у випадку подарунка, договори купівлі-продажу або підряду — залежно від суті операції. ФОПам додатково рекомендують одразу додавати інвойси, акти виконаних робіт або виписки з платіжних систем.
“Чим конкретніший і повніший пакет документів — тим швидше вирішується питання. Практика показує: якщо документи в порядку, більшість блокувань знімають протягом одного-трьох днів. Якщо ж банк ігнорує надані документи або відмовляє без чіткого обґрунтування — це вже підстава для судового позову”, — каже Дарина Косінова.
Як діяти в довгостроковій перспективі?
Кількість судових спорів через блокування рахунків в Україні зростає, але частка виграних клієнтами справ уже наблизилася до 45–50%. Суди частіше стають на бік клієнтів, коли банк блокує рахунок без належного обґрунтування або ігнорує документи, що підтверджують законне походження коштів. Отже, захищатися можна, але простіше уникнути конфлікту з банком завчасно.
“Практичні поради прості: зберігайте всі інвойси, договори та підтвердження платежів; вказуйте зрозуміле призначення у кожному переказі; не змішуйте особисті й підприємницькі рахунки. І найголовніше — якщо банк надіслав запит, відповідайте оперативно й додавайте документи: ігнорування лише ускладнить ситуацію”, — наголошує Дарина Косінова.
Раніше повідомляли, що блокування рахунків банками стає дедалі поширенішим явищем: у 2025 році під перевірку потрапило близько 1,4 мільйона операцій, а кількість заблокованих платежів зростає приблизно на 10% щороку. Українські банки проводять перевірки значно активніше, ніж їхні європейські колеги. Адвокат Богдан Янків докладно розглядає, як не потрапити під блокування рахунків: які пороги обороту викликають увагу, чому важлива анкета-опитувальник у банку, які операції найчастіше підозрілі, чотири блоки успішного проходження фінмоніторингу та покрокову інструкцію дій у разі блокування рахунку.
