У Чорнобильській зоні відчуження тривають масштабні лісові пожежі, які створюють кілька паралельних загроз. Полум’я охопило понад 1100 гектарів, а дим від вогнищ дійшов до Києва. Окрему небезпеку створює те, що під час горіння починаються детонації мін і іншого нерозірваного боєприпасу, залишеного після окупації, через що рятувальники працюють за умов щоденних вибухів.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику підтвердили, що головними факторами загорянь стали наслідки російської агресії — падіння безпілотників, детонація мін та інших боєприпасів. Через аномальну спеку, брак опадів і високий рівень пожежної небезпеки полум’я швидко переходить на нові ділянки лісу.
Ситуацію ускладнює й те, що частина територій зони відчуження залишилася замінованою. Це значно обмежує можливості рятувальників: техніку часто не можна завести на окремі ділянки, а люди опиняються під прямою загрозою. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Олександр Лієв — ексміністр курортів і туризму Криму, колишній чиновник Міноборони, який восени 2023 року заснував ТОВ “Українські сервіси розмінування”.
“Дим уже в Києві. Супутникові дані фіксували шлейфи забрудненого повітря на відстані до 200 км від Зони відчуження. Радіаційний фон наразі в нормі”, – повідомив Лієв.
Офіційні джерела інформують, що гасіння лісових пожеж у зоні відчуження триває, а радіаційний фон поки що “не перевищує контрольних рівнів”. Замірювання проводяться безперервно за допомогою автоматизованої системи моніторингу, що дозволяє оперативно відстежувати зміни.
Що спричинило займання у зоні відчуження
За даними Державного агентства з управління зоною (ДАЗВ) та Українського гідрометеорологічного інституту, займання спричинило падіння російських дронів. Через тривалу спеку, відсутність опадів і високий рівень пожежної небезпеки вогонь швидко поширюється лісовими масивами.
Фахівці зауважують, що основна радіоактивна маса залишається в верхньому шарі ґрунту та в лісовій підстилці. Під час горіння може відбутися локальне підвищення концентрації радіонуклідів у повітрі безпосередньо над осередком пожежі, але за межами зони відчуження такі концентрації зазвичай швидко розсіюються до безпечних рівнів. Роботи з ліквідації загорянь ведуться цілодобово; залучення додаткових резервів допомагає не допустити поширення вогню на критичні об’єкти інфраструктури.
У Києві станом на 30 червня тимчасово погіршилася якість атмосферного повітря — зафіксовано підвищені концентрації приземного озону та зважених часток. Найвищі показники забруднення спостерігалися на правому березі столиці. Мешканцям рекомендували зачинити вікна та обмежити тривале перебування на відкритому повітрі.
Міни у Чорнобильській зоні активувались через вогонь
Під час ліквідації пожеж, що виникли після збиття російських безпілотників, вогонь пройшов понад 412 га території зони відчуження. Вогнища виникали в важкодоступних місцях — саме тут найбільша ймовірність скупчення мін та нерозірваних боєприпасів, і перевірити такі ділянки наперед неможливо.
Зона відчуження була окупована російськими силами на початку повномасштабного вторгнення, і після їхнього відступу на лісових масивах залишилися міни. Тепер полум’я здатне їх активувати. Також зазначається, що у лютому 2025 року агресори завдавали удару дронами по захисній арці на Чорнобильській АЕС.
Пожежі в зоні відчуження: що ще відомо
До гасіння займань залучено понад 200 рятувальників та близько 60 одиниць спеціальної техніки, повідомляє Головне управління ДСНС України у Київській області. Рятувальники одночасно працюють на кількох осередках у складних умовах пекельної спеки. 29 червня вдалося повністю ліквідувати один із вогнищ у природоохоронному науково‑дослідному відділенні, проте боротьба з вогнем на інших ділянках триває.
Кияни вже кілька днів поспіль скаржаться на задимлення повітря — пожежі у зоні відчуження безпосередньо впливають на якість повітря у столиці. Станом на 29 червня на території зони нараховувалося щонайменше п’ять серйозних осередків загоряння. Вони зосереджені в лісовій смузі правого берега Дніпра — зокрема в заплавних територіях і поблизу ставка‑охолоджувача ЧАЕС, а також у лісових масивах на півдні й південному заході зони відчуження.
