Сили оборони України вночі завдали ударів по ряду ключових об’єктів військово-промислового комплексу Росії: по двох підприємствах у Брянській області, нафтобазі аеродрому та двом залізничним мостам у тимчасово окупованому Криму. Ці нічні удари стали продовженням системної кампанії зі знищення воєнно-економічного потенціалу агресора. Під вогнем опинилися завод мікроелектроніки «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську та Брянський хімічний завод у місті Сельцо. Окрім того, уражено нафтобазу аеродрому «Бєлгород» та два залізничні мости поблизу Роздольного та Ічкі в Криму.
Інформацію підтвердив Генеральний штаб ЗСУ. АТ «Группа Кремний ЕЛ» вважається одним із провідних російських виробників мікроелектроніки — підприємство виготовляє мікросхеми, силові напівпровідникові прилади та інші електронні компоненти, які використовуються в системах управління, зв’язку, радіоелектронній боротьбі та в зразках озброєння ворога. Масштаби пошкоджень на зазначених об’єктах наразі уточнюються.
Другою ціллю в Брянській області став завод «Брянский» у Сельці — це Брянський хімічний завод, у районі якого зафіксували чотири потужні вибухи. Брянський хімічний завод виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного палива, що використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет, якими російські війська обстрілюють територію України.
Крім того, було уражено нафтобазу аеродрому «Бєлгород». Удари також припали на два залізничні мости поблизу населених пунктів Роздольне та Ічкі в тимчасово окупованому Криму. Російські окупанти активно використовують ці об’єкти для військової логістики — зокрема для перекидання особового складу, озброєння та боєприпасів. Додатково за даними Генштабу, завдано ударів по складах матеріально‑технічних засобів у районах Волновахи та Ясинуватої Донецької області.
Підприємство у Брянську атакували вдруге
Це вже не перший удар по заводу «Группа Кремний ЕЛ»: у березні по підприємству також було завдано ударів. За повідомленнями Генштабу, там виготовляють напівпровідники та мікросхеми для сучасного російського озброєння, зокрема для ракет типу «Іскандер». Після влучання на даху одного з цехів помітили кілька наскрізних отворів.
Більшість ударів українські підрозділи здійснили за допомогою ударних далекобійних безпілотників FP‑1 і ракет Flamingo від української компанії Fire Point. Використання ударних БПЛА середньої дальності фактично дозволило звузити логістичні коридори між Кримом і материковою Україною, що призвело до серйозного погіршення постачання російських військ на півдні. Генштаб наголосив, що Сили оборони і надалі проводитимуть системні заходи, спрямовані на припинення збройної агресії.
Залізнична логістика Криму зазнала систематичних ударів
Останні удари по тимчасово окупованому Криму ще більше ускладнили логістику противника на півострові. На кінець травня незаконний Кримський міст не працював на повну потужність, поромна переправа вийшла з ладу, а залізниця досі не добудована. Нові удари по двох залізничних мостах додатково звужують маршрути постачання ворожих підрозділів. Раніше повідомлялося про систематичні удари по кримській інфраструктурі, які методично обмежують постачання на півострів з материка.
Від початку 2026 року Україна щонайменше 194 рази вдарила по російських нафтопереробних підприємствах — це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період торік. Генеральний штаб ЗСУ інформував, що внаслідок систематичних ударів виведено з ладу близько 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки РФ. Уражена цієї ночі нафтобаза аеродрому «Бєлгород» є ще однією ланкою цієї стратегії. Детальніше про масштаби ударів по паливній інфраструктурі РФ можна прочитати в спеціальних матеріалах на цю тему.
