Департамент охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації оприлюднив офіційну заяву у відповідь на резонансну історію, що поширилася в інтернеті. Киянин із наскрізним пораненням живота заявив, що під час масованої ракетної атаки диспетчер служби “103” нібито порадив йому чекати на відбій повітряної тривоги. У відомстві відкинули таку версію як маніпуляцію та закликали журналістів і блогерів відповідально ставитися до поширення подібної інформації. Постраждалий вижив, проте суперечки навколо інциденту не вщухають.
У відповіді на хвилю критики Департамент охорони здоров’я КМДА наголосив, що система екстреної медичної допомоги столиці функціонує безперервно з перших днів повномасштабного вторгнення. Щодня в Києві на чергуванні перебувають 130 бригад Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Саме ці бригади першими виїжджають на місця наслідків ворожих ударів.
У відомстві навели конкретну статистику: з 24 лютого 2022 року по 17 червня 2026 року бригади екстреної допомоги здійснили 4 687 виїздів на 1 687 локацій під час ліквідації наслідків ворожих обстрілів. За цей період медичну допомогу отримали 2 501 постраждалий — з них 2 309 дорослих і 192 дитини.
Чиновники звернулися до представників медіа, блогерів, громадських активістів і користувачів соцмереж із проханням:
“Вирвані з контексту твердження не відповідають реальній роботі системи охорони здоров’я Києва та знецінюють щоденну працю медиків, які рятують життя містян в умовах війни”, — йдеться у заяві КМДА.
Департамент також підкреслив, що безпідставна дискредитація працівників медичної сфери під час обстрілів і масових уражень є не лише несправедливою, а й небезпечною: такі публікації демотивують медиків, які щодня ризикують власним життям, виконуючи свої обов’язки.
Що стало причиною скандалу навколо диспетчера “103”
Інцидент набув широкого розголосу після публічних свідчень киянина Юрія Терещука. За його словами, під час ракетного обстрілу уламки влетіли в кімнату, де він перебував; ударна хвиля швырнула його об стіну і він дістав поранення живота. Чоловік зателефонував на номер “103”.
Інформація про те, що нібито диспетчер порадив чекати на відбій тривоги, швидко розійшлася в соцмережах і викликала гостру дискусію: частина користувачів наголошувала, що в такій ситуації було б доцільніше терміново йти до укриття, аби уникнути подібних травм.
Попередні скандали навколо служби екстреної допомоги
Ця історія викликала особливий резонанс, оскільки подібні випадки з недоступністю екстрених служб раніше вже призводили до трагічних наслідків у місті.
Питання рівня роботи київської служби екстреної допомоги загострилися у травні 2024 року, коли на озері Вербне в Оболонському районі потонув 14-річний підліток. За свідченнями очевидців, на дзвінки швидка не реагувала, а рятувальники прибули лише за 40 хвилин — коли хлопця вже знайшли без ознак життя.
У столиці трапляються також аварії за участю автомобілів швидкої допомоги. Наприклад, у лютому 2023 року карета швидкої перекинулася після зіткнення з Opel на проспекті Миру в Дніпровському районі: водій легковика не поступився дорогою спецтранспорту з увімкненими маячками, внаслідок чого постраждали медики й пацієнт, якого перевозили.
