Після масштабного удару Росії по Києву 2 липня Інститут біохімії імені Палладіна опинився перед серйозною проблемою. Тієї ж ночі вогонь і вода від гасіння завдали шкоди кільком корпусам наукового центру — подію, яку російська пропаганда відразу намагалася подати як нібито знищення «біолабораторії». Через пробитий дах дощова вода й досі загрожує дороговартісному науковому обладнанню, що вціліло після пожежі, тож інститут звернувся по допомогу до небайдужих.
На офіційній сторінці закладу Інститут біохімії імені Палладіна детально показав наслідки удару й оцінив нинішній стан установи. Окрім пошкоджених лабораторій, у будівлі зруйновано дах, вибито вікна та двері. Також втрачені дорогоцінні реагенти та наукове обладнання — окремі прилади оцінюються в тисячі доларів. Через відкритий дах нові опади створюють реальну загрозу для решти обладнання, а дощі тривають і далі.
За словами директора інституту, академіка Сергія Комісаренка, під час атаки уламки безпілотників впали на дах будівлі і на припарковані поруч автомобілі. Це спричинило займання, яке завдало значних ушкоджень науковій установі.
«Найбільше постраждали лабораторії інституту. Вогонь знищив частину приміщень, а те, що не встигла знищити пожежа, було пошкоджене водою під час її гасіння», — заявив академік Сергій Комісаренко, директор Інституту біохімії.
В інституті підкреслюють, що серед людей потерпілих немає. Частина приміщень зазнала ушкоджень від вогню, а під час гасіння їх залило водою. Уже вранці наступного дня працівники та студенти прийшли розчищати завали й рятувати все, що можна.
Що вдалося зберегти і що залишилось під загрозою
Попри значні руйнування, морозильники інституту продовжували працювати — це критично для збереження біологічних зразків, які накопичувалися роками. Горіли дахи, автомобілі, дослідницькі приміщення й наукове обладнання, вибиті шибки. Пошкодження даху стало чинником, що продовжує підривати роботу установи навіть після завершення гасіння — кожен дощ перетворюється на нову загрозу для обладнання та матеріалів.
Завдяки меценатам вдалося частково законсервувати найбільш вразливі ділянки і перевезти частину апаратури в безпечні місця. Установа звертається до всіх небайдужих з проханням допомогти якнайшвидше закрити дах і захистити те, що вціліло. Попередні оцінки збитків свідчать про суттєву шкоду матеріально-технічній базі одного з провідних наукових центрів країни.
У НАН України наголосили, що фіксують завдані збитки і віддають шану Силам оборони України за те, що вдалось уникнути гіршого сценарію. Науковці не припиняють роботу навіть за умов часткового руйнування інфраструктури.
Чому втрата установи — удар по всій країні
Інститут біохімії імені Палладіна НАН України — засновник вітчизняної біохімічної школи та визнаний центр фундаментальних і прикладних досліджень. Його наукові традиції й міжнародний авторитет формувалися десятиліттями видатних учених. За останні роки тут створені нові фармакотерапевтичні засоби для корекції посттравматичного стресового розладу — препарати, що мають пряме значення для реабілітації ветеранів.
Навіть у складних умовах Інститут забезпечував безперервність виконання державних наукових програм. Ці дослідження мають критичне значення як для військових, так і для цивільного населення. Саме в умовах воєнного стану установа прийняла удар у свої стіни.
Інститут відновився після Другої світової — відновиться і тепер
Співробітники інституту повернулися до Києва ще в травні 1944 року — у свій «рідний дім» на вулиці Леонтовича, 9. Тоді будівля хоч і не була зруйнована повністю, мала жахливий вигляд — з розбитими вікнами та розграбованим обладнанням. Науковий колектив швидко навів лад і відновив дослідження. Тепер, через вісімдесят років, Росія розповсюдила фейк про «удар по біолабораторії», завдавши удару по тій самій будівлі, яка пережила нацистську окупацію.
Науковці інституту проводять фундаментальні й прикладні дослідження в галузях біохімії, молекулярної біології, біотехнологій і медицини. Наразі комерційні об’єкти, що постраждали від того самого удару, вже відновили роботу, натомість столітній науковий центр досі чекає на ремонт даху. Літні зливи продовжують руйнувати те, що залишилося.
