Рятувальники Київщини повністю ліквідували пожежу в Чорнобильській зоні відчуження — вогонь вдалося приборкати після двох тижнів безперервних робіт. Раніше, у травні цього року, масштабне займання на цій території охоплювало понад 1 100 гектарів лісу і вимагало залучення значних сил та техніки. Горіли лісова підстилка та валежник, проте під час гасіння ситуація перебувала під контролем рятувальних служб.
Операцію завершено, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій України. Підрозділи Київської області діяли координаційно з підрозділами з інших регіонів та спеціалізованими службами. Злагоджена робота рятувальників допомогла запобігти поширенню вогню на ще більші площі. Паралельно з гасінням фахівці постійно проводили вимірювання радіаційного фону.
За підсумками безперервного моніторингу, показники радіаційного фону упродовж усього періоду пожежі залишалися в межах природного фону та не перевищували допустимих норм. Це підтверджували автоматизовані системи контролю, що працювали на території зони відчуження безперервно.
Як розвивалося займання у Чорнобильській зоні цього літа
Перші осередки загоряння в зоні з’явилися 7 травня — внаслідок падіння ворожого безпілотника на територію заповідника. Через суху погоду, легкозаймисті соснові масиви та наявність вибухонебезпечних предметів полум’я швидко перейшло в низове горіння і почало розростатися, формуючи кілька фронтів. На піку площа займання становила близько 1 100 гектарів.
Через важкодоступність окремих ділянок і наявні мінні поля техніка не могла вільно працювати, що ускладнювало швидке гасіння. Рятувальники здійснювали оточення вогнищ, створювали мінерильовані смуги, очищували лісові дороги для проїзду техніки. До ліквідації загоряння залучили понад 200 людей і близько 60 одиниць спеціальної техніки; у вогнищах температура місцями сягала близько 50 °C.
У зоні відчуження неодноразово виникали нові пожежі через атаки дронів. У період 27–28 червня продукти горіння були занесені на південь від вогнищ, що спричинило погіршення якості повітря й видимості у Києві та в окремих районах Київщини. Постійні удари безпілотниками перетворили зону на один із найнебезпечніших з точки зору виникнення пожеж районів країни.
Чому пожежі в Чорнобильській зоні становлять подвійний ризик
Зона відчуження — територія з радіаційним забрудненням, тому природні й техногенні пожежі тут несуть подвійну загрозу. Під час горіння лісова підстилка та верхній шар ґрунту можуть піднімати в повітря радіоактивні частинки, накопичені після аварії 1986 року. Саме тому моніторинг радіаційного фону є обов’язковою частиною будь-якої рятувальної операції на цих територіях.
Державні пости спостереження та системи радіаційного контролю, зокрема SaveEcoBot, фіксували стабільні значення природного фону упродовж усього часу пожежі. Через прикордонне розташування зона відчуження залишається однією з найпожежонебезпечніших територій: сюди регулярно попадають уламки безпілотників під час повітряних атак, що створює постійний ризик нових займань.
Атаки дронів як фактор загрози для ядерної інфраструктури
Пожежі в Чорнобильській зоні відчуження — частина системної загрози, яку створюють військові дії проти ядерних об’єктів України. Особливу небезпеку становить потенційний перенес радіоактивних частинок в повітрі: вітер може знести забруднені аерозолі на сотні кілометрів. Тому під час кожного займання фахівці посилено моніторять стан атмосферного повітря по всій Київській області та за її межами.
Атаки на ядерну інфраструктуру тривають: у лютому 2025 року російський дрон влучив по укриттю ЧАЕС, пошкодивши захисний саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком. Після того інциденту показники радіаційного фону лишалися в межах норми, але ДСНС посилила контроль на проммайданчику станції. Систематичні удари по об’єктах зони відчуження змушують рятувальні служби бути постійно готовими до локалізації нових загорянь.
