Польща наполягає на щорічних виплатах для жертв нацистського режиму
Польща вимагає від Німеччини щорічних виплат для польських жертв нацистського режиму — приблизно 10 тисяч злотих на рік на кожну особу, що становить близько 2 300 євро. Сучасна позиція Варшави є значно поміркованішою порівняно з попередніми урядовими вимогами. Водночас питання механізму фінансування й юридичної форми таких виплат залишається відкритим.
За інформацією Der Spiegel, уряд Дональда Туска обрав більш вузький підхід — зосередитися на компенсаціях для ще живих жертв нацистських злочинів. За підрахунками, таких людей нині близько 50 тисяч, і їхня кількість поступово скорочується.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив підтримку ідеї виплат. За підрахунками Süddeutsche Zeitung, якщо встановити виплати на рівні 10 тисяч злотих на рік, витрати Німеччини в перший рік можуть сягнути близько 100 мільйонів євро, а в перспективі — загалом приблизно 300 мільйонів євро. Як саме фінансуватимуться ці виплати і яку юридичну форму вони отримають — поки що не вирішено.
Як змінилася позиція Варшави щодо репарацій
Раніше польський уряд висував значно масштабніші претензії до Берліна. У вересні 2022 року Варшава оприлюднила оцінку збитків, завданих Польщі у роки Другої світової війни — понад 6,2 трильйона злотих, що еквівалентно приблизно 1,316 трильйона євро. Така сума базувалася на висновках спеціальної експертної комісії, яка працювала кілька років.
Німеччина відхилила ці претензії з двох ключових причин: по-перше, було зазначено про відсутність правових підстав для таких виплат; по-друге, Берлін побоювався, що задоволення польських вимог може відкрити шлях до аналогічних позовів від інших держав. Уряд Туска пом’якшив риторику і переорієнтувався на реалістичнішу модель — адресні виплати живим жертвам, а не на масові державні репарації.
Польща та Німеччина переглядатимуть підходи до біженців
Обговорюється можливість перегляду умов надання допомоги для українських біженців у Німеччині. Питання фінансування соціальних зобов’язань дедалі гостріше постає в обох країнах на тлі бюджетних обмежень.
Польща також переглядає власні підходи до захисту переміщених осіб. Уповільнення надання спеціального статусу для частини українських біженців вже фіксується в роботі польських органів — про те, кому загрожує втрата захисту в Польщі, раніше повідомляли українські ЗМІ.
