Палата представників США схвалила законопроєкт під назвою Ukraine Support Act, який передбачає понад мільярд доларів прямої допомоги Україні та жорсткі санкції проти Росії. Ідея нових обмежень проти РФ у Вашингтоні циркулювала ще навесні — тоді акції “Газпрому” впали приблизно на 7% лише через чутки про можливі обмеження. Нинішнє голосування в нижній палаті стало першим практичним кроком уперед попри відкритий спротив керівництва Республіканської партії, проте документ навряд чи пройде через Сенат.
Палата представників проголосувала 226 проти 195 за пакет допомоги та посилені санкції проти Росії — це перша велика проукраїнська ініціатива нижньої палати за каденції президента Байдена. Деталі рішення наводить агентство Reuters. Ініціативу вдалося винести на голосування завдяки невеликій групі республіканців, які приєдналися до демократів у поданні петиції про примусове розглядання. До 207 демократів долучилися 18 республіканців і незалежний конгресмен Кевін Кайлі з Каліфорнії, який зазвичай голосує разом із республіканцями.
Проєкт закону передбачає заходи з відновлення після війни, більше ніж 1 млрд доларів прямих платежів для Києва та до 8 млрд доларів у вигляді прямих кредитів. Документ також вводить жорсткі санкції й експортні обмеження щодо Росії — зокрема щодо фінансових установ, енергетичного та гірничодобувного секторів, а також щодо окремих російських чиновників.
Посол України у США Ольга Стефанішина відреагувала одразу після голосування у дописі на платформі X:
“Важливий крок уперед, який відображає збережену двопартійну підтримку України.”
Напередодні на закритій нараді спікер Палати представників Майк Джонсон закликав однопартійців дати Дональду Трампу простір для переговорів із Москвою, проте частина фракції вирішила не підтримати його позицію. Координатор республіканської більшості у Палаті представників Стів Скаліз із Луїзіани заявив, що це голосування підриває зусилля Конгресу і Білого дому щодо погодження двопартійного санкційного пакета проти Росії.
Що може зупинити закон на шляху до підпису
Подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності він має пройти через Сенат, де республіканське керівництво утримувалося від проведення голосувань щодо санкцій проти Росії, пояснюючи це очікуванням сигналів від президента. Навіть у разі ухвалення в Сенаті документ, швидше за все, буде відправлений на вето від президента.
Щоб подолати процедурне блокування в Сенаті, потрібно набрати 60 голосів — без підтримки адміністрації президента це зробити складно. Хоч голосування у Палаті представників має значну символічну вагу, воно також демонструє, що певна частина республіканців готова виступати проти позиції керівництва у питаннях зовнішньої політики.
Ключова частина законопроєкту — широкий пакет санкцій, спрямований на енергетичний сектор Росії, насамперед нафту та газ. Мета — підірвати основне джерело доходів Кремля, яке дозволяє вести війну. Законодавці з обох партій вже понад рік говорять, що наявні санкції США та партнерів не змогли повністю зупинити енергетичні надходження, що фінансують російську військову машину.
Передумови та ширший контекст підтримки Києва
Спікер Палати представників Майк Джонсон наголосив, що на його думку Володимир Путін не налаштований серйозно вести мирні перемовини з Україною: “Путін продемонстрував небажання бути розсудливим та конструктивно обговорювати питання посередництва в досягненні миру, і ми повинні надіслати йому чіткий сигнал”. Сенат тривалий час був готовий розглянути санкції проти Росії, але багато законодавців очікували на “зелене світло” від президента Дональда Трампа. Серед потенційних цілей — “Газпром” та інші ключові компанії у видобутку ресурсів і банківській сфері, мета — посилити тиск на Кремль задля прийняття мирних умов.
Трамп нібито розглядає можливість надати Києву додаткові постачання зброї лише в разі, якщо Україна погодиться сісти за стіл переговорів. Водночас він планує попередити Москву про можливе збільшення допомоги, якщо Росія відмовиться від переговорів. Такий підхід може викликати критику в Конгресі, оскільки деякі союзники Трампа виступають проти подальшої військової підтримки України. Наразі мирні переговори зайшли у глухий кут — Київ відкидає вимогу Путіна передати території, які Україна контролює з 2022 року.
Що варто знати про санкційну боротьбу навколо Росії
Питання санкцій щодо Росії вже тривалий час викликає суперечки у Конгресі. Проєкт, ініційований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, передбачає, що країни, які продовжують купувати російську нафту і не допомагають Україні, можуть зіткнутися з тарифами в розмірі 500% з боку США. Найбільшими імпортерами російської нафти залишаються Китай та Індія. Тема санкційного тиску на Кремль обговорюється в Конгресі вже більше року.
На тлі внутрішніх суперечок Білий дім зберігав за собою контроль над застосуванням санкційних інструментів. Розглядаються різні варіанти — від припинення військової допомоги у випадку відмови від переговорів до її збільшення при прогресі в перемовинах. Питання щодо перспектив вступу України до НАТО поки що відкладається. Детальніші плани щодо можливих мирних ініціатив Трампа обговорювалися ще до нинішнього голосування.
