У Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові заклали перші камені у фундамент кримськотатарської садиби — це перший об’єкт майбутньої повноцінної кримської експозиції просто неба. Церемонія відбулася 26 червня, у День кримськотатарського національного прапора. До фундаменту також помістили жменю кримської землі як символ нерозривного зв’язку півострова з материковою Україною. Камені закладали представники різних інституцій, військові, представники кримськотатарської громади та діти.
Першим побудованим об’єктом стане відтворена традиційна кримськотатарська оселя зі степового села Бахча-Елі Карасубазарського (нині — Білогірського) району, яке було перейменоване після депортації кримських татар 1944 року. Надалі, за повідомленням Суспільного Крим, експозиція “Кримськотатарська садиба” відтворюватиме архітектурні варіанти з різних регіонів півострова — степового, гірського та прибережного.
Першу оселю зведуть на підставі історичних досліджень та архівних креслень. Саме вона покладе початок формуванню широкого музейного комплексу, присвяченого архітектурі, побуту, ремеслам, сімейним традиціям та історичній пам’яті кримських татар.
“Для когось це буде музейна експозиція. А для мене — частинка мого Криму, яку ми разом повертаємо в культурний простір України”, — написав Ахтем Сеітаблаєв, режисер, актор і директор “Кримського дому”.
На ділянці площею трохи більше одного гектара планують звести дев’ять архітектурних споруд, що відображатимуть різні регіони Криму. Десята будівля за задумом організаторів навмисно лишатиметься порожньою — її місце призначене для будинку, який перевезуть уже з вільної частини Криму.
Директорка музею Оксана Старак-Повякель у коментарі наголосила:
“Ми зобов’язані зробити тут кримську експозицію, бо це частина півдня України.”
Для проєкту вже підготували ескізи унікальних кримськотатарських садиб із різних куточків півострова. Відвідувачі, заходячи до нової зони музею, отримуватимуть відчуття, ніби потрапляють у маленький Крим — із характерною архітектурою, речами побуту та атмосферою місця.
Чому садиба не могла з’явитися десятиліттями
Пирогів — найбільший скансен України і один із найбільших музеїв просто неба в Європі, у якому відтворені різні регіони країни. Водночас кримськотатарська садиба не могла з’явитися тут десятиліттями: музей споруджували в 1970–80-х роках, коли після депортації 1944 року радянська влада фактично позбавила кримських татар права на публічну присутність як народу.
Київські музеї просто неба та їхня роль у збереженні культури
Пирогів — не єдиний нестандартний музейний простір у столиці. Наприклад, музей декомунізації під відкритим небом на Нивках зібрав десятки радянських монументів і статуй — артефактів ідеологічної епохи, від якої Україна поступово відмовляється. Власник колекції почав збирати перші експонати ще на початку 2000-х, коли процес декомунізації тільки починався; нині поповнювати її стає дедалі важче, оскільки більшість радянських символів уже прибрано з публічного простору Києва.
Іншим прикладом ентузіастичного підходу до збереження культурної та технічної пам’яті є музей ретро-техніки “Колеса історії” у Святошинському районі столиці. Серед понад сотні ретроавтівок і мотоциклів кожна має свою непросту біографію — і всі вони в робочому стані. Організатори вірять, що живі речі зберігають пам’ять про епоху краще, ніж будь-який підручник.
