Бійці Легіону “Свобода Росії” здійснили масштабну диверсійну операцію у глибокому тилу ворога: точковими ударами було знищено шість газорозподільних станцій у Московській та Тверській областях. Операція отримала кодову назву “Факел” і в організації її назвали найскладнішою акцією Опору в тилу супротивника.
Деталі операції розміщені в Telegram-каналі Легіону. Було ліквідовано шість ключових газорозподільних станцій у двох регіонах РФ — Московській і Тверській. Вартість знищеного обладнання оцінюють в 6 мільйонів доларів, а простої магістральних газопроводів завдали додаткових збитків на десятки мільйонів рублів.
“Наші соратники з Опору виконали одну з найскладніших операцій у глибокому тилу. Точковими ударами знищено шість ключових газорозподільних станцій у Московській та Тверській областях”, — йдеться в повідомленні Легіону.
У повідомленні також підкреслили, що ФСБ не змогла ідентифікувати та затримати виконавця акції. Бійця, якого Легіон охарактеризував як того, хто “виконав вирок інфраструктурі ворога”, евакуювали силами організації — він перетнув державний кордон і нині перебуває у безпеці. У Легіоні розглядають це як системну поразку ФСБ — каральний апарат режиму, за їхніми словами, “залишився ні з чим”.
Чому об’єкти газопостачання стали ціллю
Нафтогазовий сектор РФ виступає не лише економічною галуззю, а й безпосереднім джерелом фінансування путінської війни. Державні монополії, зокрема Газпром, приносять валютні надходження, які спрямовуються на закупівлю озброєнь, фінансування пропаганди та утримання репресивного апарату. Ураження газової інфраструктури одночасно досягає кількох цілей: скорочує доходи бюджету, порушує ланцюги постачання і демонструє вразливість об’єктів, які режим традиційно вважає непорушними.
Операція “Факел” мала також і політичне послання — стимул для громадян РФ, щоб вони не залишалися “мовчазним ресурсом системи”. Організація звертається до тих, хто готовий діяти, з закликом приєднуватися до Опору. Вибір саме газорозподільної мережі, а не житлових районів чи цивільних об’єктів, позиціонують як свідому стратегію точкового тиску на режим, мінімізуючи шкоду мирному населенню.
Удари по тилу як частина більш широкої стратегії
Диверсії у глибокому тилу ворога стали регулярним інструментом для різних підрозділів українського Опору. Як приклад наводять дії ВМС на Кінбурнській косі — навіть у морському секторі українські сили виконують сміливі вилазки на територію супротивника. Такі операції змушують Москву розпорошувати підрозділи і утримувати значні ресурси у власному тилу.
Паралельно із діями в глибокому тилу, ЗСУ послідовно підривають логістику противника ближче до лінії фронту. Зокрема, атаки на три мости позбавили окупантів важливих маршрутів постачання боєприпасів та ротації військ. Операція “Факел” вписується в ту саму логіку — руйнування критичних вузлів, від яких залежить функціонування ворожої машини, та зниження її спроможності вести тривалу війну.
