Український підприємець Вадим Єрмолаєв повідомляє, що свідки замаху на його родину, а також особи, задіяні в розслідуванні, адвокати та члени його сім’ї перебувають під загрозою. У своїй заяві Єрмолаєв наполягає на неупередженій перевірці обставин справи та просить про тісну координацію між прокуратурами Монако і України. Він також закликає журналістів ретельно перевіряти інформацію й уникати спростованих припущень, які можуть нашкодити слідству та полегшити дію злочинців.
Нижче наведено повний текст заяви Вадима Єрмолаєва без скорочень і редагувань. Заява адресована органам влади Монако та України, а також представникам ЗМІ.
Я, Вадим Єрмолаєв, звертаюся до вас через своїх адвокатів з урахуванням позиції слідчих органів та стану моєї родини.
Наразі наша родина продовжує боротися за життя Анни. Більше подробиць наразі повідомити не можемо. Наш син теж проходить лікування та відновлення після отриманих травм. Я сам перебуваю на лікуванні і наразі не в змозі повноцінно брати участь у публічних виступах, але обставини справи вимагають цього звернення.
Йдеться не про поранення тільки мене. Це замах на життя моєї родини, вчинений із використанням вибухового пристрою на території Князівства Монако. Анна та наш син були поруч зі мною, і, за наявними даними, виконавці мали змогу це бачити. Незважаючи на це, вибуховий пристрій було приведено в дію.
Це не було попередження. Це була спроба вбивства.
Без співпраці прокуратур неможливо встановити замовників
Станом на сьогодні, наскільки мені відомо, не створено офіційної спільної робочої групи або іншого ефективного механізму для прямої взаємодії між прокуратурою Монако та прокуратурою України.
Це викликає велику стурбованість.
Частина подій, ключових осіб, матеріалів та обставин пов’язана з територією й юрисдикцією Монако. Інша частина стосується території, громадян, відомств і компетентних органів України.
Без належного й оперативного обміну критично важливою інформацією між прокурорами двох країн повноцінне розслідування такого злочину фактично неможливе. Час у цій справі має вирішальне значення — щоденне зволікання працює на користь виконавців, організаторів, координаторів і замовників.
У зв’язку з цим я публічно звертаюся до Генерального прокурора України Руслана Кравченка та Генерального прокурора Монако Стефана Тібо з проханням узяти це питання під особистий контроль і забезпечити створення офіційного, дієвого та оперативного механізму взаємодії між прокуратурами обох держав.
Це має бути зроблено не формально, а на практиці — для обміну доказами, документами, свідченнями, матеріалами оперативної роботи, даними про переміщення, контакти, фінансові операції, підготовку та координацію злочину.
Без такого обміну неможливо встановити повний ланцюг: від виконавців до кінцевого замовника.
Жодне відомство не повинно стояти понад законом
За нашими даними, низка осіб, у тому числі ті, що перебували під вартою, мають прямі зв’язки з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Ці факти вимагають невідкладної, незалежної та повної перевірки уповноваженими органами.
Я усвідомлюю всю серйозність таких заяв, тому ще раз підкреслюю: ми не звинувачуємо Україну чи український народ. Навпаки, звертаємося до держави, Президента України, Генерального прокурора, виконуючого обов’язки керівника Служби безпеки України Олександра Поклада та інших компетентних органів із проханням захистити верховенство права, справедливість і репутацію державних інституцій.
Якщо окремі особи, які діють або пов’язані з державними структурами, використали свій статус, зв’язки або ресурси для організації вбивства сім’ї на території Європи, це має бути розслідувано до кінця — незалежно від посад, звань, відомчої приналежності чи політичної чутливості справи.
Мене особливо занепокоїло, що досі не було чіткої офіційної реакції щодо цих обставин. Оскільки ГУР МО України — впливове та ресурсне відомство, відсутність прозорої відповіді породжує обґрунтовані побоювання, що справу можуть замовчати, затягнути або вирішити «по-тихому».
Ми не маємо допустити, щоб замах на вбивство Анни, нашого сина і мене перетворили на закрите відомче питання.
Це міжнародний злочин, скоєний на території Європи. Він потребує відкритого, незалежного, міждержавного і повного розслідування.
Загроза зберігається
Наші побоювання стосуються не лише ходу розслідування, а й безпеки нашої родини.
За наявною у нас інформацією, одну з ймовірних співучасниць, Анастасію Березовську, вбито. Цей факт сам по собі потребує окремої і ретельної перевірки в рамках справи.
Якщо особи, причетні до організації замаху, усуваються або зазнають насильницьких дій, це означає, що під загрозою можуть опинитися свідки, учасники слідства, адвокати, люди з інформацією та наша сім’я.
Замах не досяг своєї мети. Замовник, наскільки нам відомо, досі не встановлений і не затриманий. Отже, небезпека триває.
У зв’язку з цим я повторно звертаюся до Його Світлості Князя Монако Альбера II, Президента України Володимира Зеленського, Генерального прокурора України Руслана Кравченка, Генерального прокурора Монако Стефана Тібо, виконуючого обов’язки керівника Служби безпеки України Олександра Поклада, а також до компетентних органів Монако, України, Франції та міжнародних партнерів з проханням забезпечити безпеку моєї родини, наших близьких, свідків, адвокатів і всіх осіб, що можуть мати значення для розслідування.
Просимо не чекати на нову трагедію.
Брехня та маніпуляції на руку злочинцям
Окремо звертаюсь до представників засобів масової інформації.
У низці публікацій з’являються натяки, припущення та маніпуляції щодо нібито моїх зв’язків із Російською Федерацією. Я заявляю чітко: з 2014 року я не маю жодних зв’язків із Російською Федерацією.
Кримінальна справа, на підставі якої раніше були запроваджені превентивні санкції щодо мене, була закрита у 2025 році. Український суд встановив відсутність моєї провини.
Незважаючи на це, на жаль, деякі помилково введені санкції досі не скасовано.
Я закликаю журналістів, редакції та публічних коментаторів уникати маніпуляцій на цю тему. Поширення фейків, неперевірених або спотворених тверджень може не лише шкодити моїй репутації і створювати хибне інформаційне тло навколо замаху, а й сприяти тим, хто намагався організувати або приховати цей злочин.
Більш того, навмисне поширення фейків і маніпуляцій може розцінюватись не тільки як сприяння злочинцям, а й як пряма перешкода правосуддю.
Спроби пояснювати замах на вбивство Анни, нашого сина і мене через будь-які штучні політичні чи інформаційні конструкції є неприйнятними.
Правду має встановлювати слідство, суд та докази, а не анонімні джерела, маніпулятивні публікації чи наперед підготовлені наративи.
Моє прохання — повне розслідування
Усі винні мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності — виконавці, посередники, координатори, ті, хто забезпечував спостереження, фінансування, прикриття, і найголовніше — кінцевий замовник.
Я врятувався дивом. Моя родина зараз бореться за життя Анни та відновлення нашого сина. Але навіть у цьому стані я робитиму все можливе, щоб цей злочин не було «замовчано», і щоб ніхто, незалежно від посади, відомства чи впливу, не стояв понад законом.
З повагою,
Вадим Єрмолаєв
22 червня 2026 року
