Двоє депутатів із Харківської області отримали підозри у вчиненні умисного внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій. Вони не відобразили в деклараціях активи та зобов’язання на загальну суму понад 22,3 млн грн. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська обласна прокуратура.
Оперативні працівники 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції спільно зі слідчими ГУНП у Харківській області зібрали докази, що свідчать про умисне декларування недостовірних даних. Слідство ретельно встановило обставини кожного випадку окремо.
Перший фігурант — 48-річний депутат Харківської міської ради. Під час подання щорічної декларації за 2024 рік він не вказав у розділі «Грошові активи» 1,7 млн грн, які були передані знайомим за договором позики. Окрім цього, депутат не зазначив внески до статутних капіталів підконтрольних підприємств загальною сумою майже 2 млн грн. У підсумку перший депутат приховав активи і зобов’язання на 3,7 млн грн.
Другий фігурант — 38-річний депутат однієї з міських рад Лозівського району. Він не задекларував фінансові зобов’язання у вигляді внесків до статутного капіталу підприємства та фактично перераховані на його рахунок кошти на понад 6,6 млн грн. Також не були вказані відомості про належні йому корпоративні права загальною вартістю 12 млн грн. У сумі другий депутат приховав понад 18,6 млн грн.
На підставі зібраних доказів обом особам повідомлено про підозру за частинами 1 та 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Санкція цієї статті передбачає штраф до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи до 240 годин, обмеження або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права обіймати певні посади строком до трьох років.
Що варто знати про відповідальність за недостовірне декларування
Стаття 366-2 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність для осіб, уповноважених виконувати функції держави або місцевого самоврядування. Вина конкретної особи вважається доведеною лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, відповідно до статті 62 Конституції України. Національна поліція наголошує, що достовірне декларування — один із ключових інструментів забезпечення прозорості діяльності посадовців та запобігання незаконному збагаченню.
Обидва провадження наразі перебувають на стадії досудового розслідування. Харківська обласна прокуратура здійснює процесуальне керівництво в обох справах. Правоохоронці підкреслюють, що документування фактів недостовірного декларування є пріоритетом для підрозділів стратегічних розслідувань по всій території країни.
Корупція посадовців потрапила у фокус правоохоронців по всій Україні
29 червня, за рішенням Вищого антикорупційного суду, народного депутата Кузьміних узяли під домашній арешт. Йому інкримінують отримання неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у тендерах на постачання медичного обладнання в Житомирській області. ВАКС також стягнув на користь держави заставу в розмірі 49 620 грн та зобов’язав носити електронний браслет протягом двох місяців.
Окремим напрямом протидії зловживанням є притягнення до відповідальності посадовців державних підприємств за неналежний контроль якості виконаних робіт. У Полтавській області посадовця підозрюють у службовій недбалості через використання 17 млн грн бюджетних коштів, сплачених підряднику за дорогу з неякісним асфальтом. Слідство встановило, що роботи потребують повного перероблення.
