У відповідь на польські напади навколо нібито «українських гріхів» Київ може нагадати Варшаві про її власні історичні та сучасні провини. Така реакція навряд чи сподобається частині польського суспільства — вона, ймовірно, викличе нову хвилю обурення.
Цю думку висловив аналітик Владислав Смірнов у своїй колонці на OBOZ.UA. Він зауважує, що в поведінці частини польських політиків та активістів помітні риси, схожі на імперську риторику Росії: попри відкриту неприязнь до РФ, ментальні шаблони польських правих радикалів іноді збігаються з російськими наративами.
Твердження про «штучність» України та претензії на Львів багато в чому відтворюють риторику кремлівського керівництва. Через це частина польських шовіністів фактично діє на користь того, хто зацікавлений у послабленні єдності України.
Для значної кількості поляків і деяких політичних кіл пам’ять про так звані «Східні Креси» — території, що належали Польщі у міжвоєнний період — стала елементом державної ідеології, яка вимагає від України одностороннього каяття та відкриття могил.
Водночас у польській національній психології досі важко визнати, що українці були жертвами політик польської держави — зокрема знищення православних святинь на Підляшші, репресій під час операції «Вісла», подій на Холмщині та в Перемишлі. Це визнання системно блокується.
Головною рушійною силою агресивної реакції Варшави, на думку аналітика, є роздратування від втрати колоніальної позиції щодо України. Сучасна держава продемонструвала політичну й військову суб’єктність, створивши велику армію і утвердившись як рівноправний учасник міжнародної арени — і це руйнує старі стереотипи про українців як дешеву робочу силу чи заробітчан.
«Їхня зверхність — не виява сили, а захисна реакція, панцир власного комплексу неповноцінності. Вони з острахом бачать, що центр впливу у Східній Європі поступово зміщується з Варшави до Києва», — пояснив аналітик.
Україна не повинна поступатися вимогам
Нинішні вимоги окремих польських посадовців щодо зміни топонімів у містах України (наприклад, у Вінниці, Києві, Тернополі) та погрози блокувати євроінтеграцію України через «неправильні» назви військових частин — усе це тест на стійкість українських інститутів. Односторонні поступки в таких питаннях створять небезпечний прецедент, який може відкрити двері для сильніших політичних ультиматумів, торговельних обмежень або навіть територіальних претензій у майбутньому.
«Якщо сьогодні ми покірно визнаємо, що нібито існує «штучна держава, винна перед Польщею», це дасть їм юридичні та моральні підстави в майбутньому оскаржувати статус наших територій», — підкреслюється в матеріалі.
Тому Україні слід припинити практику односторонніх вибачень. Звичайно, українська влада висловлює щиру вдячність польському народу за логістику, притулок для біженців та допомогу зброєю на початковому етапі широкомасштабного вторгнення Росії, однак ця підтримка не надає підстав для колоніальних претензій або порушення українського суверенітету і гідності.
«Уся ця польська історична істерія має одного цинічного бенефіціара — Москву. Коли кресовий радикал вигукує про «польський Львів» чи «штучну Україну», він фактично відкриває Кремлю додатковий фронт на заході. Тут постає найстрашніша, але реальна загроза: наратив про готовність сусідів ділити Україну спільно з Росією», — додав аналітик.
Якщо Варшава продовжить говорити ультиматумами, Києву слід відповідати симетрично — наприклад, висувати рахунки за століття культурного знищення, пацифікацій та операцію «Вісла». Будь-які спроби зазіхнути на українські території або порушити суверенітет, чи то зі сходу, чи то із заходу, отримають рішучу відсіч: епоха ілюзій завершена, і Україна переходить до прагматичного захисту власних інтересів, підсумував аналітик.
Польсько-українські розбіжності: контекст і наслідки
Польська влада неодноразово порушувала питання, пов’язані з відзнаками для України та символікою УПА. Раніше Польща зупиняла транзит української аграрної продукції, поступово розширюючи список заборонених позицій: до обмежень потрапили ріпак, кукурудза, пшениця і соняшник. Згодом до списку додали цукор, яйця, м’ясо птиці та фрукти — і аграрне питання перетворилося на серйозне дипломатичне протистояння між двома союзниками.
Паралельно тривають дискусії на символічному рівні. У Польщі лунали заяви про нібито досягнутий компроміс щодо УПА, але представники української сторони це спростували. Про вимоги Польщі щодо УПА та позицію щодо нагород президента України вже повідомляли раніше. Детальніше про можливі домовленості в українсько-польських питаннях читайте в окремих матеріалах.
