Польський уряд загострює суперечку навколо символіки ОУН та УПА, пов’язуючи це питання з євроінтеграційними перспективами України. Варшава наполягає на вирішенні питання ексгумації останків поляків — жертв Волинської трагедії, а ця проблема вже тривалий час слугує фоном для ширших вимог щодо вступу України до ЄС. Ситуація загострилася після нових заяв польського міністра оборони.
Голова Міноборони Польщі Владислав Косіняк‑Камиш заявив, що його країна може заблокувати вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не припинить офіційно вшановувати певних історичних постатей. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Polsat News. У бесіді посадовець наголосив, що продовження використання символіки ОУН та УПА як національних символів створить для України серйозні перешкоди на шляху до ЄС.
За словами Владислава Косіняка‑Камиша, міністра оборони і віцепрем’єра Польщі:
“Не можна в ЄС ставити на п’єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС”
Косіняк‑Камиш також нагадав, що держави-кандидати на вступ до ЄС мають відповідати жорстким критеріям, зокрема й у питаннях національної пам’яті. Крім того, він заявив, що Україна нібито не отримає від Польщі винищувачі МіГ‑29, посилаючись на відмову Києва ділитися технологіями виготовлення безпілотних систем.
Як розгорівся дипломатичний скандал
26 травня указом президента України Володимира Зеленського Окремому центру спеціальних операцій “Північ” ССО ЗСУ присвоїли почесне найменування на честь Героїв УПА. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга пояснив це рішення тим, що назва була вибором самих військових і, на його думку, “навіть близько не мала нічого антипольського”.
Після цього президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла, що спровокувало взаємні відмови від державних нагород з обох боків. На тлі цих подій лідер партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський закликав Варшаву заблокувати подальші раунди переговорів щодо вступу України до ЄС. Водночас, як повідомляє Financial Times, така заява не є офіційною позицією всієї партії.
Керівник Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач засумнівався в прагненні України до вступу в ЄС через законопроєкт про Пантеон. На його переконання, внесення цього проєкту президентом Зеленським могло бути свідомою провокацією, спрямованою на загострення історичних суперечок між країнами.
Опитування показують, що більшість поляків виступають проти вступу України до блоку. Натомість в Україні переважна більшість громадян не готові йти на поступки: за даними КМІС, лише 1% вважає, що Україна має поступитися сусідові в питанні УПА.
Контекст польсько‑українського протистояння
Після рішення присвоїти підрозділу ССО почесне найменування “імені Героїв УПА” між Києвом і Варшавою виник новий дипломатичний конфлікт. 19 червня Навроцький офіційно позбавив Зеленського ордена Білого Орла; у відповідь президент України повернув нагороду поштою. Невдовзі колишні посадовці Польщі — зокрема ексмаршалок Сейму Марек Кухцінський і колишній міністр оборони Маріуш Блащак — також оголосили про повернення українських держнагород на знак солідарності з Навроцьким.
Раніше відкриття нових переговорних кластерів для України виглядало майже вирішеним, але після загострення відносин із Польщею перспектива має менше визначеності. 15 червня на Міжурядовій конференції в Люксембурзі ЄС офіційно оголосив про відкриття першого переговорного кластера “Основи” для України та Молдови. Проте деякі польські політичні сили намагаються використати історичний конфлікт як додатковий важіль тиску саме зараз.
Буданов назвав скандал помилкою
Ще 26 травня, одразу після підписання указу, Навроцький оголосив про намір позбавити Зеленського ордена — і 19 червня це сталося. Голова ГУР Кирило Буданов разом із першим заступником Сергієм Кислицею відвідували Польщу, намагаючись владнати суперечку. За даними КМІС, лише 1% українців вважає, що Україна має поступитися в питанні УПА.
Польсько‑українська криза і ціна нагород
З погляду Варшави, без вирішення питання ексгумації останків поляків — жертв Волинської трагедії — важко очікувати на довгострокове примирення. Саме ця нерозв’язана проблема давно лежить в основі більш широких польських вимог щодо євроінтеграційних перспектив Києва. Взаємні відмови від нагород набули масового характеру після скандалу з назвою підрозділу ССО і яскраво демонструють глибину дипломатичного розриву між двома державами.
Попри високий градус емоцій у двох країнах, більшість українців не готові йти на поступки у суперечці навколо УПА. Переговорний простір для урядів обох сторін залишається вузьким. Буданов попередив про можливе загострення відносин з Польщею й назвав скандал помилкою, додаючи при цьому, що це може бути ще не найгострішою фазою кризи — ситуація може посилитися.
