Суперечки між Польщею та Україною навколо УПА і вулиці Степана Бандери у Вінниці мають значно глибші передумови, ніж здається на перший погляд. Торгові обмеження, застосовані Варшавою до України, показали, що економічні інтереси часто переплітаються з політичними меседжами. Ініціативи польських депутатів із Кельце щодо перейменування вінницької вулиці та суспільна реакція на присвоєння українському військовому підрозділу імені героїв УПА стали каталізаторами нової хвилі дискусій. За гучними історичними суперечками часто стоять цілком прагматичні мотиви, пов’язані з економікою та внутрішньою політикою.
У прямому ефірі телеканалу Прямий політтехнолог Олексій Голобуцький пояснив, що справжньою причиною загострення є виборча кампанія в Польщі і побоювання мешканців її східних регіонів щодо посилення конкуренції з боку України на аграрному ринку. На його думку, саме економічна тривога змушує політиків апелювати до історичних образів, аби мобілізувати електорат.
“Пройшло майже 100 років. Ми повинні вибачитись. Вони теж повинні вибачитись і далі жити в XX сторіччі проти спільного ворога боротися”, – заявив експерт.
Голобуцький підкреслив, що претензії щодо Бандери чи УПА є зручним і простим інструментом для вираження невдоволення і одночасно вигідною передвиборною риторикою. Обидва народи мають непрості сторінки спільної історії, але наразі, за словами політтехнолога, важливо прагнути примирення задля протистояння спільним загрозам.
Ситуацію також прокоментував громадський активіст, політик і журналіст Віталій Гайдукевич. Він пов’язав резолюцію міста Кельце з вимогою до мера Вінниці перейменувати вулицю Бандери з внутрішньополітичною ситуацією в Польщі напередодні виборів 2027 року. На думку Гайдукевича, такі заяви більше відображають передвиборчі настрої, ніж реальний стан двосторонніх відносин між країнами.
Що стоїть за польськими закидами на адресу Києва
Жителі східної Польщі традиційно зайняті сільським господарством і розглядають Україну як сильного конкурента на аграрному ринку. Під час виборчих кампаній ці побоювання легко трансформуються у підтримку популістських гасел. Через це тема УПА та Бандери стає зручним наративом для об’єднання певної частини польського електорату.
Водночас обидва аналітики наголосили, що ця суперечка не відтворює загальних настроїв у польському суспільстві. Польща залишається одним із ключових союзників України у протистоянні з Росією, і більшість поляків підтримує Україну. Скандали навколо назв вулиць і символіки УПА здебільшого виконують функцію внутрішньополітичної боротьби, а не вказують на кардинальну зміну зовнішньої політики Варшави.
Польща та Україна – контекст двосторонніх суперечок
Польська сторона неодноразово порушувала питання, пов’язані з відзнаками для України та символікою УПА. Також Варшава застосовувала тимчасові обмеження щодо транзиту українських аграрних товарів, послідовно розширюючи перелік заборонених позицій: під обмеження спочатку потрапили ріпак, кукурудза, пшениця та соняшник. Згодом до списку додали цукор, яйця, м’ясо птиці та фрукти — і аграрне питання переросло у серйозне дипломатичне протистояння між двома країнами.
Паралельно тривають дискусії й на символічному рівні. У Польщі повідомляли про нібито домовленість щодо питання УПА, проте в команді Буданова це спростували. Про умови, які нібито висунула Польща щодо УПА, а також про позицію польської сторони щодо нагороди Президента України, повідомляли й раніше. Також докладніше про компроміс щодо українсько-польських питань читайте в тематичних матеріалах.
