Дональд Трамп висунув нову фінансову претензію до європейських країн — цього разу на суму $350 млрд. На його думку, саме стільки Сполучені Штати витратили на постачання озброєння та підтримку України під час адміністрації Джо Байдена, і тепер ці витрати повинні бути відшкодовані європейськими союзниками. Ця заява пролунала невдовзі після саміту G7, де питання підтримки Києва знову стало однією з ключових тем дипломатичних дискусій.
Президент США Дональд Трамп стверджує, що європейські держави повинні компенсувати Вашингтону $350 млрд, витрачені на військову допомогу Україні за попередньої адміністрації. Під час виступу на військовій базі Ендрюс він підкреслив масштаби американських поставок. Про це повідомляє видання Comments.UA.
«Ми дали вам, уявіть собі, 350 млрд доларів — літаки, озброєння всіх видів і багато іншого», — заявив Дональд Трамп.
Під час виступу на базі Ендрюс він також зазначив, що адміністрація Байдена нібито не наполягала на тому, щоб європейці відшкодовували вартість поставленого озброєння, хоча, за словами Трампа, вони мали би оплачувати ці витрати. У лютому 2025 року Трамп уже критикував відсутність прозорої звітності щодо американської допомоги Україні і оцінив вклад США в понад $300 млрд. Президент України Володимир Зеленський тоді спростовував ці цифри, наголошуючи, що загальна вартість війни для України становить близько $320 млрд, з яких приблизно $120 млрд профінансувала сама Україна, а решта — підтримка США та європейських партнерів.
Де пролунала заява і що відбулося на саміті G7
Союзники в межах «Групи семи» намагалися повернути тему війни в Україні до порядку денного після більш ніж чотирьох років бойових дій. На ранковій сесії в Евіан-ле-Бен Володимир Зеленський уперше за чотири місяці мав особисту зустріч з американським президентом.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив про намір переконати американського лідера продовжити підтримку України та посилити тиск на Москву задля досягнення мирної угоди. Водночас, коли США зменшували обсяги допомоги Києву, Франція та її партнери стали одними з основних постачальників військової й фінансової підтримки.
Щодо ключового питання — підтримки України — американський президент не лише погодився збережити допомогу, а й натякнув на можливість поновлення санкцій проти Росії. Проте вже після завершення саміту пролунало твердження про $350 млрд, яке суперечить загальному тону домовленостей, досягнутих в Евіані.
Яка роль ЄС у фінансуванні України
Наприкінці минулого року Європейська Рада погодила позику Україні на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, яку планується забезпечити через запозичення ЄС на ринках капіталу. Ці кошти спрямовані на подолання бюджетних дисбалансів, відновлення критичної інфраструктури, модернізацію економіки та військову підтримку. Вимога компенсації $350 млрд фактично означала б подвоєння цієї суми — і то лише за постачання озброєння за часів адміністрації Байдена.
Це не перший випадок, коли американський лідер висуває подібні претензії. Раніше з’являлась інформація, що представники адміністрації Трампа тиснули на європейські уряди, аби ті відхилили плани щодо використання 210 млрд євро заморожених російських активів на підтримку України. На тлі такого тиску Київ опинився у складній позиції — між вимогами Вашингтона і потребою закривати власний бюджетний дефіцит.
Трамп і європейські партнери — складна дипломатія навколо України
Нова фінансова вимога на фоні загострення відносин Трампа з лідерами G7 підсилює напругу. Його публічна суперечка з прем’єркою Мелоні привернула увагу світової спільноти — навіть найближчі союзники іноді різко реагували на поведінку американського президента. Це свідчить про те, що вимога $350 млрд сприймається в Європі скоріше як переговорний важіль чи політичний крок, ніж як реалістичний фінансовий план.
Водночас Трамп продовжує давати неоднозначні сигнали щодо подальшої допомоги Україні. Раніше лунали заяви про можливе збільшення підтримки після зустрічі з українським лідером. Поки що залишається незрозумілим, наскільки ці обіцянки узгоджуються з вимогою про сотні мільярдів компенсації від європейських країн — однозначної відповіді поки немає ні в Брюсселі, ні в Києві.
