Сполучені Штати почали відтерміновувати постачання озброєння, яке раніше було замовлене та оплачено європейськими країнами. Причиною називають значні витрати американських запасів під час зіткнення з Іраном і критичне виснаження певних видів боєприпасів та систем, що вже викликало хвилю обурення в Європі.
За інформацією Reuters, йдеться про контракти, що були підписані та передоплачені. Часова затримка стосується як відправлень для України, так і постачань для країн Балтії та скандинавських держав. Останні висловили занепокоєння, адже для них регулярні поставки озброєнь — питання першочергової безпеки через сусідство з Росією.
Виявилося, що навіть придбання через Foreign Military Sales (FMS) — офіційну процедуру, де уряд США виступає посередником між замовником і оборонними підприємствами — не гарантує безперебійного виконання поставок. Навіть державні гарантії не захистили від затримок, що підривало довіру до американських обіцянок.
Запаси США, особливо в сегменті протиповітряної оборони, істотно скоротилися через бойові дії, пов’язані з Іраном. Тегеран масово застосував ракети й безпілотники по країнах регіону, а їх відбиття вимагало використання обмеженої кількості ракет PAC-3 Patriot, що призвело до дефіциту таких засобів.
Ці рішення викликали роздратування та гнів у європейських столицях. Протягом років США наполягали, щоб партнери купували американську зброю, а зараз самі затримують виконання контрактів і привласнюють вже виготовлені та оплачені озброєння, додаючи недовіри до трансатлантичних відносин.
У відповідь у Європі все частіше лунають заклики дивитися в бік виробників зі свого континенту та посилювати внутрішнє виробництво озброєнь. Американські чиновники, своєю чергою, виправдовуються тим, що Європа нібито занадто пасивна у питаннях колективної безпеки, через що США довелося витрачати більше власних ресурсів.
Погрози Трампа вийти з НАТО: шантаж чи реальність?
Президент США Дональд Трамп нещодавно заявив, що розглядає можливість вивести країну з НАТО після того, як Альянс не підтримав американську операцію проти Ірану. Цю заяву він зробив на тлі висловлювань, нібито від державних посадовців, про те, що цінність Альянсу опинилася під сумнівом.
Зокрема зазначалося, що Вашингтон роками витрачав значні ресурси на безпеку Європи, але в критичний момент не отримав доступу до необхідної інфраструктури союзників. Було прямо підкреслено, що після закінчення конфлікту з Іраном США доведеться переглянути свої відносини з НАТО, а остаточне рішення залишається за президентом.
Проте в Конгресі та в Пентагоні спростували плани щодо реального виходу США з Альянсу, незважаючи на риторику Трампа. Реальних кроків для розриву наразі не зафіксовано: ще в 2024 році Конгрес ухвалив закон, який обмежує можливість одноосібного рішення президента про вихід з НАТО.
Крім того, загрози Трампа переглянути стосунки з Альянсом викликали незадоволення навіть у рядах його власної Республіканської партії, спричинивши безпрецедентний розкол. Декілька впливових республіканців приєдналися до критичних заяв разом із опонентами з Демократичної партії.
