Народна депутатка Мар’яна Безугла відреагувала на розповідь Надії Вікарій про жорстоке поводження з боку рідних братів — які нині служать у Третій окремій штурмовій бригаді — а також на загибель її сестри. Вона наголосила, що наявність військового квитка не звільняє від відповідальності за злочини. Політикиня додала, що оприлюднення цієї історії має на меті не дискредитацію бригади, а отримання офіційної позиції.
Про це Безугла повідомила в Telegram і підкреслила: у таких справах не буває «невдалого» часу для правди.
«Військовий квиток — не індульгенція. Мене найбільше шокує в цій історії байдужість оточення щодо вбивства і тортур у сім’ї. Це викликає асоціації з тим, як тисячі й мільйони людей ставали спільниками тиранічних, фашистських, вбивчих режимів», — зауважила депутатка.
Безугла також розповіла, що раніше сприяла розслідуванням вбивств, які намагалися загубити «в хаосі війни і часу». Наразі вона запропонувала Надії допомогу — юридичну або іншу, залежно від можливостей.
Що відомо про випадки тортур і сексуального насильства в родині на Житомирщині
Нещодавно в соціальних мережах появилась свідчення жінки, яка стверджує, що в дитинстві протягом п’яти років зазнавала тяжких знущань з боку матері та сексуального насильства від братів. За її словами, брати нині проходять службу в Третій окремій штурмовій бригаді. Жінка також розповідає, що подібні знущання пережила і її сестра, яка згодом загинула. Журналісти видання «Бабель» провели розслідування: вони побували на Житомирщині, поспілкувалися зі свідками та вивчили архівні шкільні документи, а також неодноразово спілкувалися зі самою Надією Вікарій.
Надія описує, що в сім’ї існувало явне нерівне ставлення до дітей: хлопцям діставалося більше, тими часом як дівчата часто недоїдали. Вона згадує, що змушена була разом із сестрою викрадати їжу, щоб вижити. Крім того, Надія говорить про систематичні катування: за її словами, матір прив’язувала їх до меблів або батарей і долучала до знущань братів. Сексуальне насильство, за свідченням жінки, почалося в дитинстві й тривало роками.
За її твердженням, у 2004 році сестра загинула, а факт загибелі нібито намагалися приховати. Офіційне слідство не встановило ознак насильницької смерті — через тривалий час після поховання встановити це було неможливо. Коли Надія досягла повноліття, матір позбавили батьківських прав.
У Третьому армійському корпусі повідомили, що не отримували офіційних звернень від правоохоронних органів у цій справі. У випадку надходження таких матеріалів вони готові забезпечити взаємодію, але не коментують події, які поза службовою діяльністю військових.
За даними журналістів, окрім заяви про зґвалтування, Надія зверталась до правоохоронців зі скаргами на катування, можливе вбивство та приховування злочину. Водночас нове провадження щодо смерті її сестри наразі не відкривалося.
