Дрони ЗСУ вивели з ладу майже всі великі російські НПЗ — ЗМІ оприлюднили перелік

Українські безпілотні апарати вразили вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії, що спричинило масштабну паливну кризу по всій країні. Станом на 29 червня лише два НПЗ залишалися без прямих ударів — обидва розташовані за Уралом. Один із них, Омський нафтопереробний завод, є найбільшим у Росії.

Детальний перелік атакованих і поки що не уражених об’єктів підготувало видання «Медуза». До кінця травня в європейській частині Росії практично не залишилося великих НПЗ, які б не зазнали хоча б одного удару безпілотників ЗСУ. Деякі з підприємств, зокрема в Ярославлі та Москві, зазнали кількох атак починаючи з 2026 року. З топ-10 російських НПЗ за обсягами переробки під удари потрапили такі підприємства:

  • “Газпром нафтохім Салават” (Башкортостан) — вперше атакований у вересні 2025 року.
  • “Киришинефтеоргсинтез” (“Кінеф”), Ленінградська область.
  • “Лукойл-Волгограднафтопереробка”, Волгоград.
  • “Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез”, Нижегородська область.
  • “Лукойл-Пермнафтооргсинтез”, Перм.
  • Московський НПЗ, Москва.
  • Рязанський НПЗ, Рязань.
  • “Ярославнафтооргсинтез” (“Славнафта-ЯНОС”), Ярославль.

Окрім перерахованих, удари зазнали “Башнафта-Уфанефтехім” в Уфі, Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області, ТАНЕКО й ТАІФ-НК у Нижньокамську, а також Туапсинський НПЗ у Туапсі. Недосяжними для дронів ЗСУ наразі залишаються тільки Омський нафтопереробний завод і Ангарська нафтохімічна компанія в Іркутській області — обидва знаходяться за Уралом.

Супутниковий знімок території Московського НПЗ у Росії після ураження дронами 18 червня 2026 року, джерело: Радіо Свобода

Паливна криза охопила зауральські регіони

Навіть без безпосередніх ударів по НПЗ, розташованих за Уралом, ці регіони відчувають наслідки загальнонаціональної паливної кризи. В Омській області ввели заборону на продаж пального в каністрах і встановили ліміт — не більше 40 літрів бензину за одне заправлення. В Іркутській області в червні оголосили режим підвищеної готовності через дефіцит пального.

В Омській області 10 червня вперше з початку повномасштабної війни ввели режим безпілотної небезпеки. Однак у той день не повідомляли про збиті дрони чи реальні удари по об’єктах. Українські військові в рамках операції “Павутина” в червні 2025 року завдали удару по військовому аеродрому в Іркутській області, проте інших підтверджених атак на цей регіон не зафіксовано. НПЗ на Далекому Сході та в Східному Сибіру, наприклад Комсомольський НПЗ у Хабаровському краї (15-те місце за обсягами переробки), поки що залишаються поза зоною досяжності. Проте їхні потужності недостатні, щоб покрити навіть регіональні потреби у паливі.

Що варто знати про удари по Росії

Збройні сили України регулярно повідомляють про результати ударів по об’єктах на російській території. Нещодавній звіт Генштабу вказує, що удари по НПЗ, мосту в Криму та складові боєприпасів свідчать про розширення операції з ураження ключової інфраструктури противника.

Реакція Кремля на руйнування нафтової інфраструктури була показовою: у своїх заявах президент назвав атаки на НПЗ тероризмом і наголошував на «особливій ролі» Росії в сучасному світі. Така риторика свідчить про те, що удари по нафтопереробній галузі завдають відчутного удару по режиму, і Москва не може ігнорувати їхні наслідки.