Паливна криза в Росії та на окупованих нею територіях набирає обертів: станом на 28 червня дефіцит та обмеження на продаж пального зафіксовано мінімум у десяти регіонах — від Москви до Іркутської області. До регулювання ситуації додатково залучено поліцію та Росгвардію.
Оперативну інформацію за останні 24 години оприлюднив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. В окупованому Севастополі 28 червня адміністрація продовжила режим продажу пального за QR-кодами: один код дозволяє придбати не більше 20 літрів конкретної марки бензину на один автомобіль. У Новоросійську частина автозаправок залишилася закритою через відсутність запасів; на працюючих АЗС введено ліміти від 20 до 100 літрів, а відпуск у каністри заборонено. Порівнянна ситуація спостерігається в Темрюцькому районі та Сочі.
І поза безпосередньо окупованими територіями ситуація теж напружена. В Іркутській області оголосили режим підвищеної готовності: на заправках «Роснефти» встановлено ліміт у 50 літрів на добу, а черги контролюють поліція та Росгвардія. В Уфі офіційно заборонили продаж бензину в тару, окрім паливних баків, проте черги там не зникли. У Москві водії скаржаться на очікування до години; деякі заправки тимчасово закриті або працюють з обмеженим асортиментом марок пального.
На Уралі й у Сибіру одночасно спостерігається зростання цін. В Єкатеринбурзі на окремих АЗС ціна АІ-95 сягнула 99 рублів за літр — при цьому фіксують одночасну відсутність пального на багатьох точках продажу і черги там, де воно є. У Кемерові частина станцій самообслуговування «Газпромнефть» закрита, час очікування значно зріс. У Скопіні Рязанської області введений ліміт 30 літрів на автомобіль.
Чому дефіцит поширився на всю країну
Масштаб проблеми — від окупованого Криму до Іркутської області — свідчить про системний, а не локальний характер кризи. Причини збоїв у постачанні пального в Росії часто пов’язують із переорієнтацією нафтопереробних потужностей під потреби армії, логістичними перебоями та ударами по інфраструктурі. Залучення Росгвардії для контролю черг на АЗС натякає на те, що влада не очікує швидкого та простого вирішення проблеми.
Окупований Крим перебуває у вразливому становищі: постачання на півострів залежить від єдиного наземного коридору через Керченський міст та від залізничного сполучення, яке неодноразово порушувалося. Введення QR-кодів у Севастополі фактично означає нормування пального як стратегічного ресурсу, а не тимчасові незручності.
Що сталося з постачанням пального в окупованому Криму
У Севастополі ситуація вже паралізує міський транспорт: місцеві автобуси та інші комунальні машини отримують лише близько чверті від необхідних обсягів пального. Проблема наростає поступово й перетворюється на системну загрозу для логістики та мобільності на півострові.
Водночас російська влада офіційно визнала дефіцит бензину на внутрішньому ринку та розглядає можливість закупівель палива за кордоном як один із заходів стабілізації — що є безпрецедентним для країни, яка сама є одним із великих світових виробників нафти.
