Ніч із 18 на 19 травня знову пройшла неспокійно для України. Росія провела чергову цинічну атаку, запустивши 209 ударних безпілотників різних типів одночасно з кількох напрямків. Протиповітряна оборона збила або подавила 180 ворожих БПЛА, проте були і влучання по об’єктах на території країни.
Атака розпочалася близько 18:00 18 травня. Противник застосував дрони типів Shahed (зокрема реактивні модифікації), «Гербера», «Італмас» та імітатори безпілотних апаратів типу «Пародія», повідомляють Повітряні Сили ЗСУ.
Запуски здійснювалися з напрямків Орел, Курськ, Брянськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ у Росії, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області і Гвардійського в Криму. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні підрозділи, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними станом на 08:30, протиповітряна оборона збила або подавила 180 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 27 ударних безпілотників у 15 локаціях, ще на 5 локаціях зафіксовано падіння уламків. На момент оприлюднення зведення атака тривала — у повітрі залишалося кілька ворожих апаратів.
Плани української ППО
Військовий експерт і радник міністра оборони Михайла Федорова Сергій Безкрестнов (позивний «Флеш») зазначав, що ефективність українських засобів перехоплення зростає, але ключові стратегічні зміни ще попереду.
«Ми навіть наразі виконали менше половини того, що плануємо зробити», — говорив він.
Флеш окреслив, куди рухатиметься модернізація. Наразі сили ППО реагують на загрози по всій країні, що вимагає великої кількості екіпажів і перехоплювачів-апаратів. Натомість правильна стратегія, за його словами, полягає у створенні кількох ешелонів захисту на кордонах, щоб «Шахед» не долітав до великих міст. Якщо окремі дрони все ж прориваються — зупиняти їх мають армійська авіація та гелікоптери вже над населеними пунктами.
Що стримує розвиток системи ППО і що зміниться
Безкрестнов наголосив на критичній важливості єдиного радіолокаційного поля: без нього перехоплювачі не можуть ефективно працювати, оскільки їм необхідна точна інформація про траєкторії ворожих БПЛА. Дефіцит радіолокаційних станцій в Україні є відомим фактом. Держава закуповує й встановлює нові РЛС та водночас нарощує кількість екіпажів і засобів ураження.
Ще одна ціль — дистанційне керування перехоплювачами. Флеш повідомив, що під час однієї з нічних атак частину перехоплювачів уже задіяли з віддаленим керуванням. У перспективі планують створити єдиний підземний центр, де досвідчені пілоти керуватимуть максимальною кількістю дронів при мінімальній присутності екіпажів у полі. Це, на переконання експерта, дозволить зберегти людський ресурс.
Флеш також додав, що відсоток успішних збиттів ворожих цілей постійно зростає.
За повідомленнями, дрони-перехоплювачі знищують близько третини ударних безпілотників РФ. Водночас окремим викликом залишаються реактивні версії «Шахед», які Росія застосовує дедалі частіше.
