Російський диктатор Володимир Путін фактично підірвав власну пропаганду, визнавши, що ракету “Орєшнік” жодного разу не застосовували у бойових умовах — її використовували винятково для випробувань. Удари по Білій Церкві на Київщині та по окупованому Донецьку, які Кремль намагався подати як ліквідацію підземних заводів і пунктів управління, виявилися полігонними тестами. Аналітики попереджають, що після серії випробувань ракетну систему можуть налаштувати так, щоб одним пуском поразка охоплювала кілька міст одночасно.
Як зауважують експерти Defense Express, для “випробувань” Росія свідомо обирала майданчики в міській забудові — це давало змогу наочно зафіксувати ефект. Це також спростувало офіційні твердження про нібито бойове чергування “Орєшніка” в Білорусі — воно виявилося імітацією. Додатково з’ясувалося: у всіх відомих пусках ракета несла макети ядерних бойових блоків за масо-габаритними характеристиками та імітатори засобів подолання ПРО — ні разу не було використано бойових блоків.
Особливо показово, що Путін намагався аргументувати останній удар по окупованій території на північ від Донецька нібито потребою дослідити розліт блоків.
“Це стосується району ‘ДНР’ у периметрі основного укріпрайону. У нас потім туди залетіли наші дрони в цей сарай, по якому вдарили, і просто подивилися, як були розташовані блоки, що розлітаються. Порахували до міліметра, все, куди впало”, — заявив Путін.
Він додав, що отримані дані нібито мали допомогти ухвалити рішення про “повноформатне застосування” БРСД проти цілей, зокрема й у міській забудові. Проте таке пояснення виглядає сумнівно: розліт блоків точніше визначається на відкритих полігонах, а не в щільній міській зоні. До того ж для подібних тестів у Росії доступні тилові райони, далеко від лінії фронту.
Що загрожує містам у наступних пусках балістичної ракети
Ключова технічна деталь, на яку звертають увагу аналітики: у всіх пусках система розведення блоків індивідуального наведення — так званий “автобус” — жодного разу не спрацювала. У кожному випадку всі 36 блоків у шести групах падали близько один від одного. У той же час основне призначення роздільної головної частини — уражати декілька цілей, розташованих на сотні кілометрів одна від одної, однією ракетою.
Саме тому експерти попереджають: у наступних пусках Росія, ймовірно, перевірятиме цей компонент. Це означає, що окремі блоки або їхні групи можуть бути націлені на різні об’єкти, віддалені один від одного. У разі такого сценарію під загрозою опиняться не одне місто, а одразу кілька населених пунктів. Це принципово новий рівень ризику — і Путін своїми словами частково підготував ґрунт для такого розвитку подій.
Подача розміщення “Орєшніка” в Білорусі довгий час використовувалась як інструмент тиску на Київ і ЄС. За думкою фахівців, це теж було елементом інформаційної операції. Хоч супутникові знімки й показували наявність техніки на аеродромі під Кричевом, реальні пуски здійснювалися з полігону Капустин Яр на території Росії.
Хронологія ударів по Україні: що відомо
Удар по Білій Церкві 24 травня офіційно підтвердили Повітряні сили України. Ракету було запущено вночі — вона влучила в місто на південь від Києва. Внаслідок удару постраждали гаражні приміщення.
У ту ж нічну хвилю атак друга ракета не досягла мети і, за оцінками аналітиків, могла впасти під окупованою Авдіївкою — вартістю понад 50 мільйонів доларів вона фактично самоліквідувалася. В сукупності ці випадки разом з визнанням Путіна створюють послідовну картину: Росія досі відпрацьовує ракету в режимі випробувань. Це означає, що повноцінне бойове застосування з реальним розведенням блоків по різних цілях може відбутися пізніше.
