Росія зменшує обсяги виробництва ракет і дедалі більше інвестує ресурси в ударні безпілотні літальні апарати типу “Шахед” та морські дрони. Така тактика зумовлена економічними міркуваннями: безпілотні системи коштують набагато менше в серійному виробництві, ніж ракети. Водночас конструкцію “Шахедів” поліпшують, щоб вони могли діяти автономно — без постійного зв’язку та традиційних навігаційних систем.
Про це 22 липня на брифінгу повідомив заступник головнокомандувача Збройних сил України Андрій Лебеденко. За його словами, причина зміни пріоритетів — складнощі в економіці російського військово‑промислового комплексу. Йдеться не про повний відмову від ракет, а про зниження їхнього виробництва; при цьому росіяни не припиняють удосконалювати ракети.
Основні зусилля супротивника зараз спрямовані на випуск нових модифікацій ударних безпілотників та невеликих дронів, які можуть виконувати завдання без традиційних систем зв’язку й навігації. Лебеденко підкреслив, що ворог поступово переходить від масової збірки до створення більш технологічно витончених безпілотних комплексів, здатних діяти автономно й протистояти засобам радіоелектронної боротьби.
Кремль намагається наздогнати Україну в морських дронах
Заступник головнокомандувача також звернув увагу на розвиток морських безпілотних технологій. Росія активно нарощує роботу в цьому напрямі після того, як українські морські дрони продемонстрували високу ефективність під час атак на кораблі Чорноморського флоту.
“Україні необхідно зберігати технологічну перевагу та продовжувати розвиток власних інноваційних рішень”, – зазначив Андрій Лебеденко, заступник головнокомандувача Збройних сил України.
Представник ЗСУ додав, що противник прагне скоротити технологічну відстань і створити власні сучасні морські безпілотні комплекси, які зможуть конкурувати з українськими зразками.
Нові “Герані” ускладнюють роботу ППО
Останнім часом Росія представила низку модернізованих варіантів безпілотників сімейства “Герань”. За даними українських військових та зарубіжних аналітиків, ці модифікації мають покращені тактико‑технічні характеристики, що ускладнює їхнє перехоплення засобами протиповітряної оборони. Йдеться про реактивні моделі “Герань‑3” та “Герань‑4”, які можуть розвивати швидкість від приблизно 300 до 500 км/год залежно від конкретної версії.
Збільшена швидкість значно зменшує проміжок часу, який системи ППО мають для виявлення та ураження цілі. Саме такі технічні рішення, за оцінками українських військових, можуть визначати напрямок подальшого розвитку російських безпілотних систем у найближчій перспективі.
Росія продовжує масовані атаки дронами і ракетами
Раніше повідомлялося, що під час однієї з масованих атак ворог прагнув вивести з ладу енергетичну інфраструктуру на лівому березі Дніпра, поєднуючи ракетні удари з нальотами дронів. Такі комбіновані удари й надалі залишаються основним інструментом тиску на українську цивільну інфраструктуру, не зважаючи на зміну пріоритетів у виробництві озброєнь.
Також повідомлялося, що аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на серйозні проблеми протиповітряної оборони Росії після ударів безпілотників по Москві. Це підкріплює тезу українських військових про те, що Кремль намагається компенсувати вразливі місця шляхом технологічного вдосконалення дронів.
