Суддя Південного окружного військового суду РФ повідомлений про підозру у вчиненні воєнного злочину — через винесення незаконного вироку українському військовополоненому з підрозділу “Азов”. Захисника було засуджено до 19 років ув’язнення. Україна оголосила підозрюваного суддю у розшук.
За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора йому вручено підозру за статтею про порушення законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). За даними розслідування, у серпні 2025 року суддя виніс вирок щодо військовослужбовця окремого загону спеціального призначення “Азов”, призначивши йому 19 років позбавлення волі. Цей вирок стосувався лише участі захисника в обороні України та виконання ним військового обов’язку.
Розслідування встановило, що російський суд використав кримінальне переслідування як засіб тиску на полоненого та створення ілюзії «правової» підстави для репресій проти українських захисників. Підозрюваний наразі переховується на території Росії і оголошений у міжнародний розшук.
Чому вирок суперечить нормам міжнародного права
Такі рішення є грубим порушенням положень Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Конвенція забороняє притягнення полонених до відповідальності виключно за факт участі у збройному конфлікті — переслідувати їх можна лише за конкретні індивідуальні умисні злочини. За наявними даними, боєць “Азову” не вчиняв таких злочинів, а здійснював свій законний військовий обов’язок.
Рішення Верховного суду РФ класифікувати “Азов” як «терористичну організацію» використовують для формування правової позиції, яка нібито дозволяє не застосовувати до бійців положення Третьої Женевської конвенції. Цей юридичний підхід застосовується як прикриття для кримінального переслідування полонених. Відмовляючи захисникам у статусі військовополонених, російська сторона прагне легітимізувати жорсткіші репресивні заходи.
Винесення таких вироків стало елементом системної практики: судові інституції держави-агресора використовуються як інструмент тиску на українських військовополонених. Підозри оголошують заочно — підозрювані перебувають у Росії і фактично недоступні для реального арешту. Водночас українські кримінальні провадження формують докази для майбутніх міжнародних судових розглядів.
Низка суддів РФ уже отримала вироки від українських судів
У березні 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва виніс вирок одному з суддів Південного окружного військового суду РФ — 10 років позбавлення волі за незаконне засудження українського полоненого з підрозділу “Азов” до 18 років лише за участь у бойових діях. За матеріалами слідства, обвинувачений знав, що потерпілий має статус військовополоненого і не може притягатися до відповідальності за виконання службових обов’язків, проте ігнорував це при винесенні вироку. Це перше реальне обвинувальне рішення українського суду щодо російського судді за подібний злочин.
Українських військовополонених з “Азову” в Росії часто засуджують до багаторічного або довічного ув’язнення, висуваючи звинувачення в належності до «терористичної організації», що суттєво ускладнює переговори й обміни. За даними російських чиновників, станом на початок 2025 року понад 200 українських полонених стали жертвами сфабрикованих справ. Незважаючи на це, Україна наполягає на їхньому звільненні в рамках обмінів.
Контекст переслідування захисників “Азову”
Раніше СБУ у режимі заочного розслідування повідомляла про підозру двом суддям Південного окружного військового суду РФ — Костянтину Простову та Сергію Образцову, яких підозрюють у порушенні норм міжнародного права через незаконні вироки над українськими військовополоненими. Нещодавно ще одному судді РФ повідомили підозру за незаконний вирок бійцю 17-ї бригади ЗСУ, який отримав 15 років лише за службу в українській армії.
Бійці підрозділу “Азов” стали символом опору під час оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони тримали оборону міста понад 80 днів, зокрема на території металургійного комбінату “Азовсталь”, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та нестачу боєприпасів. У травні 2022 року частина захисників за наказом командування здалася в полон, щоб зберегти життя і дати змогу ЗСУ перегрупуватися.
Хто ще фігурує в провадженнях за злочини проти полонених
Системне переслідування російських суддів в Україні триває. Раніше суддя Костянтин Простов отримав другу заочну підозру у справах щодо судів над українськими військовополоненими, а схожі підозри також висувалися Олександру Дарніцину, Сергію Віннику та Дмитру Теплюку. Усі вони оголошені в розшук і переховуються на території Росії, що робить їх недоступними для реального затримання.
Шевченківський районний суд Києва проводить заочне судочинство щодо судді Сергія Образцова з Південного окружного військового суду, який ухвалив обвинувальний вирок українському військовополоненому з полку “Азов” Владиславу Плахотніку. Прокуратура вимагає призначити Образцову 11 років позбавлення волі. У 2025 році Владислав Плахотнік повернувся внаслідок обміну та дав свідчення у справі проти Образцова під час судового розгляду.
