Страхи щодо глобальної енергетичної катастрофи, а також стратегічні вигоди Росії від загострення ситуації навколо Ірану можуть бути перебільшеними. На даний момент масштаб руйнувань у регіоні не дає підстав вважати, що ситуація змінилася на користь Москви. Таку думку висловив військовий аналітик Олексій Копитько, розглядаючи події на Близькому Сході та їх вплив на енергетичний ринок.
За його словами, в медіа та соцмережах з’являється все більше песимістичних прогнозів стосовно різкого зростання цін на нафту та економічних наслідків для Європи. Однак реальна ситуація, на його думку, поки що не підтверджує подібних сценаріїв.
“Нафта коштуватиме $200. ЄС не надасть допомоги, натомість купуватиме нафтогаз у Росії. Трамп заборонить нам і дозволить Путіну. Путін до осені захопить Кременчук. Орбан переможе Навроцького в битві за Тернопіль. Усе це за умов відсутності води, електрики і звітних документів. Я теж люблю вигадувати, це розширює горизонти при обґрунтуванні. Головне — не забувати вставляти слово “якщо” в потрібних місцях. Найважливіше — скільки триватиме все “це”? Які можуть бути важкі та незворотні наслідки? На ці запитання немає відповідей. Можна мати план і розрахунок на внутрішні дії, які можуть виправдатися. Бо війна є війна…” – підкреслив експерт, зазначивши, що усі ці цінові маніпуляції та песимістичні прогнози можуть бути способами збагачення для різних негативних сил.
Експерт зауважує, що на основі доступної інформації про пошкодження інфраструктури в регіоні важко говорити про суттєвий стратегічний вплив.
“Я намагався оцінити, що насправді зруйновано. Навіть якщо помножити на два або на три, зараз немає підстав робити висновок про якусь ‘стратегічну перемогу Росії’,” – додав він.
На його думку, оцінювати наслідки конфлікту слід пізніше, коли стане зрозуміло, як довго триватимуть обмеження судноплавства та чи відбудеться подальша ескалація:
“Ці підстави можуть з’явитися через кілька днів або через тиждень. Але зараз збитки можна порівняти з сильною пиловою бурею. Як тільки розблокують протоку, все має швидко повернутися до нормального стану.”
Водночас Копитько допускає, що Росія може отримати короткострокові економічні вигоди від коливань цін на енергоносії. Однак стратегічно ця ситуація навряд чи вирішить проблеми Кремля:
“Отже, Росія може мати 1-2 вдалих місяці, але втратить безліч переваг, які отримує з Ірану/через Іран. Це не вирішує завдання Москви взагалі.”
Експерт також звернув увагу на структурну проблему енергетичної інфраструктури регіону — значну залежність світової торгівлі від Ормузької протоки. На його думку, логічним рішенням могло б бути створення альтернативних маршрутів для транспортування енергоресурсів. Він наводить дві карти з відповідними позначеннями, де червоним позначено видобуток газу, а чорним — нафти.
“Друга карта надає більш загальну картину і наочно підводить до очевидної думки: чому б не прокласти труби від узбережжя Перської затоки до східного узбережжя Середземного моря?” – ставить риторичне питання експерт.
За словами аналітика, такі проекти вже мали історичні прецеденти, зокрема Трансаравійський трубопровід та маршрути через Сирію, Ліван або Туреччину. Проте реалізація таких ідей ускладнюється політичними конфліктами та суперечностями між державами регіону.
Окремо Копитько підкреслив, що поточна ескалація може надати Україні певні геополітичні переваги, якщо ситуація змусить Росію розпорошувати ресурси і послабить її союзників.
“Основна мета для нас — короткострокова операція, яка значно ослабить союзників Росії та змусить її розпорошуватися,” – зазначив він.
Він також закликав не піддаватися панічним прогнозам. Найголовніше, зауважив він, — зосередитися на реальних фактах та розвитку подій.
“Головне — не втрачати з виду ті реальні успіхи, які вже є. Саме вони підштовхуватимуть до зміни позицій Кремля, навіть якщо певний час ціни на нафту радуватимуть певних осіб,” – підбив підсумок Копитько.
Співпраця Ірану і РФ на Близькому Сході: що відомо
Іран підтвердив свою співпрацю з Росією під час конфлікту на Близькому Сході. Міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі заявив, що військові взаємодії між Тегераном і Москвою тривають уже давно та продовжуються й зараз. Він також відкинув заклики до припинення вогню.
Більше того, Росія надає Ірану розвіддані про місцезнаходження військових об’єктів США на Близькому Сході, зокрема “зливає” інформацію про розташування кораблів та військової авіації. Ці дані, ймовірно, допомагають Ірану точніше атакувати радари, командні пункти та іншу військову інфраструктуру США.
Коли Трампа запитали про цю інформацію, він відмовився обговорювати деталі та критикував журналістів за подібні запитання. А раніше в Білому домі заявили, що допомога Росії Ірану “не має значення”.
