Російське керівництво поставило своїм підрозділам чітке завдання — до кінця літа просунутися якомога ближче до Запоріжжя. Ворог при цьому посилив дроновий терор по тилах і не зменшує інтенсивності застосування озброєнь на всіх напрямках. Для досягнення цієї мети окупанти проводять одночасні наступи на Оріхівському, Гуляйпільському та Олександрівському відтинках фронту. Водночас Сили оборони України тримають ситуацію під контролем, обороняються маневрено і відбивають ворожі атаки.
Про це кореспондентам Суспільного розповів речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин. За його словами, інтенсивність ударів по Запорізькому напрямку залишається високою.
“Вони не зменшили інтенсивність застосування озброєння, і насамперед це стосується FPV-дронів. Крім того, не поменшало й артилерійських обстрілів, а кількість авіаційних ударів керованими авіабомбами навіть дещо зросла”, — заявив Волошин.
Однією з найактивніших ділянок лишається район Степногірська на Оріхівському напрямку. Там щодня фіксують від двох до п’яти бойових зіткнень — окупанти намагаються увійти на південні околиці міста та закріпитися там.
Аналітик DeepState Руслан Микула зазначив, що ситуація в районі Степногірська дещо стабілізувалася, але місто ще не повністю під контролем Сил оборони: російська армія утримує мікрорайон “Ромб” у південній частині — там від багатоповерхової забудови лишилися руїни, проте російські підрозділи все ще присутні.
Водночас українські війська на окремих ділянках намагаються повернути втрачені позиції поблизу Приморського, Плавнів та Степногірська. За словами Микули, у Приморському війська РФ остаточно втратили ініціативу — хоча там ще діють інфільтровані групи, реальна ситуація далека від тих повідомлень, які російське керівництво ширить “нагору”.
Гуляйпільський напрямок зафіксував рекорд за кількістю атак
Найгарячішим залишається Гуляйпільський відтинок фронту. На початку тижня там фіксувалися до 40–45 бойових зіткнень на добу. Микула повідомив, що пік активності спостерігався в період з 26 травня по 5 червня: щодня кількість штурмів не опускалася нижче 32 атак, а 30 травня досягла рекордних 46.
За даними Волошина, противник веде наступ на двох напрямках. Перший — райони Чарівного, Залізничного та Гуляйпільського, де ворог прагне рухатися на північний захід. Другий — північна околиця Гуляйполя, звідки окупанти намагаються захопити Тернувате, Косівцеве та Різдвянку. За інформацією української розвідки, кінцевою метою просування є Комишуваха та саме Запоріжжя: для цього росіяни атакують північніше Гуляйполя і намагаються обійти місто з заходу, щоб ускладнити логістику українських підрозділів.
Втім, за останні два тижні окупанти не досягли суттєвих успіхів. Волошин навів типовий приклад тактики ворога на прикладі Воздвижівки — населеного пункту, який російська пропаганда неодноразово оголошувала захопленим.
“Противник намагається зайти, здійснити фото- та відеофіксацію, як-от у Воздвижівці. А потім ці групи фактично гинуть, тому що йдуть в один кінець — без евакуації, без груп закріплення та підтримки. Тому все це лише спроба видати бажане за дійсне”, — підкреслив Волошин.
На Олександрівському напрямку росіяни намагаються активізуватися, але під тиском ЗСУ на деяких ділянках переходять від наступу до оборони. Волошин зазначив, що туди підтягнули додаткову артилерію для зміцнення оборонних рубежів — це свідчить про те, що українські сили також проводять активні дії й повертають контроль над низкою раніше втрачених позицій.
Фронтова ескалація розгорнулася на тлі переговорних сигналів
Наступальний тиск Росії на Запорізькому напрямку триває в той час, коли в українському політичному керівництві обговорюють можливість завершення або заморозки війни до кінця року. Президент Зеленський допускав, що гаряча фаза бойових дій може завершитися до листопада, і для ідеї про заморозку конфлікту вже є певні підстави. Голова Офісу президента Буданов назвав такий сценарій реалістичним за умови надання гарантів безпеки.
Паралельно Зеленський попереджає про ширшу загрозу з боку Росії — не лише для України. Супутникові знімки зафіксували масштабне будівництво нових російських військових баз поблизу кордонів Норвегії та Фінляндії. Президент, говорячи про розміщення баз РФ біля Європи, охарактеризував це як нову системну загрозу. Усе це підкреслює: навіть якщо активна фаза бойових дій в Україні колись завершиться, Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал у стратегічно важливих точках континенту.
