У Деснянському районі є своє неофіційне «обличчя», за яким його одразу впізнають як місцеві, так і приїжджі — це шість висотних споруд житлового комплексу, що назавжди залишилися недобудованими на під’їзді до району вздовж проспекту Шухевича. «Дніпровські вежі» вже роками стоять як довгобуд, і міська влада та районні органи не можуть знайти остаточного вирішення. Мешканці не приховують обурення і пропонують різні варіанти — від демонтажу до радикальніших методів, аби звільнити місце під інший проєкт. Було вирішено відвідати об’єкт, щоб на власні очі побачити, що нині відбувається на одному з найбільших будівництв початку «нульових».
Супер-банер і колючий дріт
Найпомітніша деталь зовнішнього вигляду недобудованих веж — величезний банер спецпідрозділу Нацгвардії з написом «Останнє слово за нами». Саме він зараз найбільше нагадує про причетність цих висоток до системи внутрішніх сил — на початку будівництва замовником були саме внутрішні війська, що входили до системи МВС. Банер розтягнули на всю висоту наріжної 35‑поверхівки; важко уявити, аби його піднімали без крану — очевидно, використовували техніку, а не недобудовані сходові прольоти.
Всередині будмайданчика панують пустка й холодний бетон, який уже почав руйнуватися; на нижніх поверхах лишилося багато графіті. Схоже, мало хто піднімається вгору: хоча з верхніх поверхів мав би відкриватися широкий краєвид на Подільський і Північний мости та на мікрорайон Троєщина, але здається, що вищі поверхи не приваблюють відвідувачів. До того ж ситуація під постійним наглядом правоохоронців: варто лише зацікавитися тим, що відбувається за зеленим парканом, як поруч з’являється наряд поліції.
“Штатного охоронця на об’єкті немає вже давно. Тож тепер перевіряти стан справ мають правоохоронці. Діти й підлітки часто намагаються потрапити всередину — ми їх виводимо за межі будмайданчика”, — розповіли поліцейські.
Ще з 2021 року паркан навколо недобудов обмотали колючим дротом, щоб ускладнити доступ тим, хто шукає пригод. Територію довкола також підтримують у відносній чистоті: зусиллями місцевих депутатів та активістів довкола зробили привабливіший вигляд, хоча остаточного вирішення щодо долі веж досі не знайдено.
“Дуже хотілося б підірвати — паскудять пейзаж”
Добудувати цей ЖК неможливо через конструктивні дефекти, а відтак остаточне рішення не залежить від одного лише району чи міської ради. У квітні 2026 року місцеві мешканці порушували питання недобуду перед керівництвом району, однак після цього конкретних рішень не прозвучало. Комплекс стоїть покинутим вже 27 років і, мабуть, переживе не одного очільника місцевих органів влади.
Громадськість активно обговорює долю «Дніпровських веж». Ще кілька років тому один із членів міської комісії з питань найменувань пропонував просто демонтувати ці споруди. У соціальних мережах він навіть наводив приклад із Китаю, де подібну недобудову підірвали вибухівкою — кілька старих хмарочосів одночасно опустилися вниз, залишивши по собі хмару пилу.
“Я розумію, що в Києві так не зробити, але у випадку з цими вежами дуже б хотілося. Вони псують міський пейзаж”, — писав тоді дописувач.
“У цих ЖК є де сховатися”
Під час короткого опитування думки відвідувачів парку біля озера поруч із недобудовою більшість висловилася однозначно: «Дніпровські вежі» псують скайлайн Деснянського району й Троєщини і їх слід якнайшвидше прибрати.
“Коли вежі почали зводити на початку нульових, це здавалося амбітним проєктом. Будівництво активно велося — по кілька поверхів щотижня, і здавалося, що це майбутнє. Нині ж це радше символ найгіршого Києва в цементі й бетоні”, — ділиться спостереженнями киянин Ігор, який вигулював у парку бордер-коллі.
Мешканка одного з будинків неподалік, пані Аліна, згадує, що раніше в будівлі часто збиралися підлітки та безхатьки. Нині, за її словами, всередині майже немає таких «небажаних гостей» — потрапити всередину стало значно складніше порівняно з 2010‑ми роками.
“Раніше на нижніх поверхах палили вогнища з того, що знаходили на смітниках. Я бачила одночасно два багаття, біля яких грілися безхатьки, і викликала поліцію. Вони приїжджали й розганяли цю кампанію, але надто високо не піднімалися — у вежах справді є місця, де можна сховатися від контролю”, — розповіла Аліна.
Чому заморозили будівництво суперкоплексу
Історія ЖК «Дніпровські вежі» сумна та водночас банальна: на кінець 1990‑х це був амбітний проєкт, який завершився провалом. Будівництво розпочали 1999 року на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС України. Планували звести шість 35‑поверхових монолітно‑залізобетонних будинків із системами багатоступеневого подачі холодної та гарячої води на верхні поверхи; під будинками проектували паркінг на 400 місць, а на дахах кожної висотки — вертолітні майданчики. Це мали бути справжні диво‑будинки для свого часу.
Из початку планували завершити будівництво до кінця 2002 року. На майданчику працювали одночасно до 1 200 робітників, але фінансування раптово вичерпалося: МВС вже вклало в проєкт близько 127 млн грн, додаткових ресурсів вистачило лише для залучення близько 300 інвесторів, які вклали ще приблизно 90 млн грн. На березі 50‑процентної готовності роботи зупинилися.
У 2005 році будівельники остаточно покинули об’єкт. Функції забудовника передавали різним концернам і компаніям, але фактичні будівельні роботи майже не просувалися. У грудні 2010 року тодішній головний архітектор Києва повідомив сумну новину: дві з шести веж схилилися принаймні на 10 см, що робить неможливим запуск ліфтів і фактично унеможливлює добудову всього комплексу.
Київміськбуд відновлює роботи — частину ЖК обіцяють здати до кінця року
Нагадаємо, у квітні 2026 року повідомлялося, що ПрАТ ХК «Київміськбуд» розморозив будівельні роботи на семи об’єктах, серед яких ЖК «Поділ Град», «Гвардійський», «Райдужний», «Freedom», «Урлівський‑1», «Оберіг‑2» та «Mirax». Більшість із цих проєктів мають високий відсоток готовності й відносяться до соціально важливих об’єктів, які планують завершити першочергово. Також готують до запуску інші будівельні майданчики.
Окрім цього, у столиці завершили демонтаж оглядового колеса на Контрактовій площі — атракціон, який тривалий час був однією з візитних карток Подолу та популярною фотолокацією, повністю прибрали. На оприлюднених кадрах не залишилося конструкцій колеса.
