Росія готується таємно закупити велику партію авіаційного керосину в Японії через мережу трейдерів–посередників. Такий крок викликаний гострою паливною кризою, що виникла внаслідок ударів України по нафтопереробній інфраструктурі. Аналітики називають нинішню кризу найглибшою й наймасштабнішою з початку повномасштабного вторгнення в Україну, а дефіцит пального вже зачепив близько 80 регіонів країни.
Про підготовку цієї угоди повідомили три джерела, обізнані з деталями. За інформацією Reuters, у першій половині липня з японського міста Тіба планується відвантажити щонайменше 200 тисяч барелів авіаційного пального. У схемі задіяно кількох трейдерів: партію спочатку спрямують до Південної Кореї, де відбудеться перевалка з танкера на танкер поблизу порту Йосу, а потім вантаж буде направлено до Росії. Кінцевий пункт призначення наразі не уточнюється.
Схема із Японією — не перша спроба Москви вирішити дефіцит авіакеросину через імпорт. Кремль змінив логістику постачань і значно наростив закупівлі у так званих «дружніх» країнах: у травні 2026 року Росія отримала від Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного керосину — у три рази більше порівняно з попереднім роком. Також розглядається імпорт пального міжнародного стандарту Jet A-1 із Китаю або Туркменістану з подальшим змішуванням із російськими продуктами. Проте навіть ці обсяги не можуть компенсувати масштабні втрати власного виробництва.
Що зупинило виробництво авіакеросину в Росії
Проблеми розпочалися після рекордної серії ударів по нафтопереробних заводах: лише в травні було уражено 16 підприємств, через що нафтопереробка в центральних регіонах Росії фактично зупинилася. Сумарна потужність заводів, які повністю або частково припинили роботу, перевищує 83 мільйони тонн на рік — це приблизно чверть загальної потужності країни. Раніше ці підприємства забезпечували понад 30% внутрішнього виробництва бензину та близько 25% дизельного пального.
З 1 червня до 30 листопада 2026 року російська влада ввела тимчасову заборону на вивезення авіапалива. Біржові продажі авіакеросину фактично припинилися: з 4 травня на Петербурзькій товарно-сировинній біржі не зафіксовано жодної угоди. Оптові ціни зросли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну — це на 52% більше, ніж на початку березня.
Авіакомпанія «Азимут», що обслуговує південні напрямки Росії, попередила про критичну ситуацію на ринку авіапального: основний постачальник вимагає скоротити обсяги споживання приблизно на третину від заявлених планів. 28 червня президент вперше публічно визнав наявність дефіциту палива і пов’язав його з атаками українських дронів. Хоча офіційна риторика характеризує ситуацію як некритичну, публікація внутрішніх статистичних даних щодо цін на пальне припинена, що ускладнює оцінку реального масштабу проблеми.
Паливна криза в Росії: судові позови та структурні перешкоди
Удари українських безпілотників по нафтобазах спричинили масштабні судові суперечки. Дані з арбітражних судів свідчать, що наслідки для паливного ринку глибші, ніж офіційно визнається: власники нафтосховищ заявляють про форс-мажор, а їхні клієнти через суд вимагають відшкодувань за зриви постачань і контрактів.
Російська портова інфраструктура останніми десятиліттями будувалася переважно під експорт, а не для масового прийому імпортованих нафтопродуктів. Для масштабних поставок імпортного пального потрібні вільні резервуари, лабораторний контроль якості, потужності для перевалки та достатня кількість залізничних цистерн для доставки всередину країни. Обмежені можливості імпорту та висока кінцева вартість логістики стануть головними перешкодами для широкомасштабних морських поставок. Через це навіть успішна японська схема навряд чи кардинально усуне дефіцит на всій території Росії.
