Дослідники виміряли рівні забруднення радіоактивними ізотопами цезію та стронцію у водоростях, річкових рослинах і рибах, які мешкають у Київському морі. Раніше вже повідомляли, що у водосховищі над столицею зберігається близько 90 млн тонн радіоактивного мулу, причому найбільша потенційна небезпека пов’язана з правобережною частиною через особливості річкового дна й течій. Наразі відкриваємо результати аналізу щодо забрудненості річкової рослинності та іхтіофауни.
Інформація міститься у науковій роботі, підготовленій старшим науковим співробітником Інституту рибного господарства НААН Дмитром Христенком у співавторстві з Наталею Колесник, завідувачкою лабораторії Марією Симон та фахівцем з іхтіології й гідроекології НУБіП Ганною Котовською. Дослідження датоване 2021 роком, і малоймовірно, що основні показники значно змінилися за п’ять останніх років.
У великих багатоклітинних водоростях і річкових рослинах з часом знижується вміст цезію, тоді як стронцію стає більше. З моменту аварії на ЧАЕС концентрація звичайного цезію в довкіллі зменшилася більш ніж у 180 разів, тоді як стронцію — тільки більш ніж удвічі. У вузьколистому рогозі вміст цезію знизився у 80 разів, тоді як стронцію — лише у 22 рази.
“Найменший вміст цих ізотопів спостерігають у рослин з плаваючим листям, тоді як найбільший вміст стронцію зафіксовано у занурених рослин, а цезію — у повітряно-водних видів. Найбільш забрудненими стронцієм є рдесник пронизанолистий та очерет звичайний, які активно осаджують карбонат кальцію на своїй поверхні”, — відзначають автори дослідження.
Іхтіофауна (простіше — риби) отримує більшу частку радіоактивного навантаження з донних відкладів. Опромінення від водного середовища становить менше ніж 0,1% від загальної дози, “інкорпоровані” радіонукліди (набуті з моменту народження) — близько 10%, тоді як решта 89,9% забруднення пов’язана з проживанням поруч із мулом. Через це найбільш забрудненими вважають карасів та линів. Менше радіонуклідів накопичують судак і товстолоб, які живуть ближче до поверхні Київського моря.
“Окрім способу життя, велику роль відіграє й те, в якій саме ділянці акваторії протягом тривалого часу перебувала конкретна популяція”, — додають дослідники, підкреслюючи, що дві особини одного й того ж виду з різних частин водойми можуть відрізнятися за ступенем забрудненості до 10 разів.
Де риби отримують найбільшу “дозу”
- Донні відклади на півночі моря — 2 тис Бк/кг;
- Донні відклади у середній частині — 1 тис Бк/кг;
- Донні відклади на півдні моря — 1,7 тис Бк/кг;
- Зимувальні ями, глибоководні частини — 3,5 тис Бк/кг;
- Найбільш забруднені ділянки водойми — 7 тис Бк/кг.
Радіоактивні елементи осіли на глибині близько 15 см під нашаруванням піску
Нагадуємо, що вчені оприлюднили роботу з відповідями на ключові питання щодо забруднення Київського моря радіонуклідами. Дані вказують на те, що у донних породах ще міститься близько 90 млн тонн радіоактивного осаду. Більша частина цього шару розташована приблизно на глибині 15 см під піщаними нашаруваннями, а іноді частини осаду виходять на поверхню дна.
Окрім цього, на початку курортного сезону виникла екологічна проблема: на поверхні водосховища з’явився наліт блідо-смарагдового та біло-блакитного відтінків. Відпочивальники масово публікували знімки стану водойми у соціальних мережах, через що купання у Київському морі наразі не рекомендують.
