У червні цього року годинники в жодному куточку планети не покажуть позначку 23:59:60 — так позначають так звану високосну секунду. Науковці зазначають, що востаннє її додавали у 2016 році, і тепер це буде найдовша перерва з моменту впровадження цієї системи в 1972 році. Такий феномен пов’язують із прискоренням обертання Землі, яке порушило попередні прогнози експертів.
За даними IFLScience, у січні 2026 року Міжнародна служба обертання Землі та довідкових систем (IERS) офіційно повідомила: найраніше потенційною датою для введення наступної високосної секунди може бути тільки 31 грудня 2026 року — і навіть це малоймовірно. Останній раз додаткову секунду вставляли 31 грудня 2016 року о 23:59:60. Відтоді IERS жодного разу не оголошувала нового коригування.
Чому це сталося і що таке високосна секунда
Щоб краще уявити це явище, варто розібратися з кількома ключовими поняттями:
- Атомний час (TAI) — еталон, який відлічують близько 200 надточних атомних годинників у лабораторіях по всьому світу; він не залежить від обертання Землі.
- Всесвітній координований час (UTC) — стандарт, за яким працюють комп’ютери та мобільні пристрої. UTC базується на атомному часі, але час від часу підкориговується, щоб узгодитися з астрономічним часом.
- Висока секунда — одна додаткова секунда, яку іноді вставляють наприкінці хвилини (показ 23:59:60), щоб UTC не відставав від астрономічного часу більш ніж на 0,9 секунди.
Висока секунда — це односекундне коригування UTC, покликане компенсувати різницю між стабільним атомним часом і сонячним часом, який змінюється через нерівномірність обертання Землі. Без таких коригувань UTC поступово віддалявся б від астрономічного часу.
Рішення про введення високої секунди приймає IERS — зазвичай завчасно, приблизно за шість місяців — щоб різниця між UTC та UT1 не перевищувала ±0,9 секунди. Зазвичай секунди додають 30 червня або 31 грудня. У такі моменти цифрові годинники можуть відобразити 23:59:60. Атомні годинники, від яких залежать інтернет-зв’язок, GPS і фінансові операції, самі по собі не затримуються, тому хронометристи додають секунди, щоб синхронізувати час із рухом Землі. Від 1972 року високі секунди застосовували 27 разів.
Проте з 2016 року потреби в додатковій секунді не виникало. Чому тенденція уповільнення обертання Землі, яка була очікуваною, змінилася — досі остаточно не з’ясовано. Як зауважив Джуда Левайн, фізик відділу часу та частот Національного інституту стандартів і технологій США:
“Ця відсутність потреби в секундах не була передбачена. Припускалося, що Земля продовжить уповільнюватись і секунди і далі будуть потрібні. Тому цей результат дуже несподіваний.”
Земля пришвидшилась — і наслідки непередбачувані
Починаючи з 2020 року спостерігається зворотна тенденція: обертання Землі пришвидшується. У 2020 році зафіксували 28 найкоротших днів з 1960 року. Щороку такі рекорди оновлювалися, і у 2024 році середня тривалість доби виявилася на 1,66 мілісекунди коротшою, ніж стандартні 86 400 секунд.
Зміни у русі ядра планети за останні два десятиліття прискорили обертання її поверхні. Через це вчені прогнозували, що надалі може виникнути потреба не в додаванні, а в вилученні секунд з UTC. Проте дослідження геофізика Дункана Агню показало, що танення льодовиків у результаті кліматичних змін чинить гальмівний вплив на ротацію планети. Через це можливість введення від’ємної секунди може відкластися до 2029 року.
Незважаючи на це, обертання Землі залишається порівняно швидким, тому в найближчому майбутньому додавання секунд видається малоймовірним. У 2022 році Генеральна конференція з мір і ваги ухвалила зміну допустимого відхилення між UTC та астрономічним часом — з метою впровадження нового допуску не пізніше 2035 року. Точні значення нового ліміту ще не визначені.
Щорічне переведення годинників
Поки вчені дискусіюють про долю однієї секунди в глобальному масштабі, в Україні двічі на рік переводять годинники на 60 хвилин у рамках переходу на літній і зимовий час. Стрілки щороку переводять в останню неділю березня — на годину вперед, і в останню неділю жовтня — на годину назад. Така практика може негативно впливати на здоров’я через примусову зміну біологічних ритмів: страждає сон, загальне самопочуття і працездатність.
Весняне переведення годинників організм зазвичай переносить складніше, оскільки ми втрачаємо годину сну. Фахівці радять готуватися за кілька днів: поступово зміщувати режим сну і пробуджень на 15–20 хвилин раніше. Додаткові поради щодо адаптації організму можна знайти на спеціалізованих ресурсах про підготовку до переходу на літній час.
