Жінка втратила 12 тисяч гривень кредитних коштів зі своїх рахунків в Ощадбанку. Вона стверджує, що нікому не розголошувала дані картки та код доступу до мобільного додатку “Ощад 24/7”. Цю інформацію було наведено у рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, опублікованому 19 лютого 2026 року.
Клієнтка АТ “Державний ощадний банк України” відкрила в банку банківську картку для зарплатних виплат та кредитку. 04.01.2025 року з її рахунків були викрадені 12 тисяч гривень кредитних коштів невстановленою особою. Дізнавшись про дані протиправні дії, жінка одразу звернулася до банку та написала заяву до поліції про вчинення злочину відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України. Вона запевняє, що не розголошувала дані картки та код доступу, а також наголошує, що оформлення кредиту на її картці не відповідає її історії користування рахунком. Банк відхилив її звернення, не повідомивши про проведення службового розслідування або заходи контролю за збереженням фінансів клієнтів. Жінка вважає таку поведінку неправомірною і сподівається на відшкодування.
25.03.2025 року до суду надійшов відклик на позовну заяву, в якій представник АТ “Державний ощадний банк України” заперечив проти задоволення позову. Вони зазначили, що питання про можливе привласнення коштів невідомою особою належить виключно до компетенції правоохоронних органів. На момент звернення жінки, 12 тисяч гривень були вже перераховані на картку іншого банку через мобільний додаток “Ощад 24/7” з підтвердженням пароля, надісланого на її фінансовий номер. Додаток був перевстановлений на новому пристрої дев’ять днів до операції, а фінансовий номер змінений після переказів 20.01.2025 року. У розмові з представником контакт-центру 04 і 05 січня 2025 року жінка заперечила, що здійснювала перекази, але підтвердила реєстрацію в додатку “Ощад 24/7” 10.12.2024 року, зазначивши, що її номер телефону залишився незмінним. Оператор заблокував усі платіжні картки та рахунки клієнтки; рекомендуючи, якнайшвидше звернутися до поліції для подання відповідної заяви, з копією якої йти до банку. Таким чином, аргументи жінки не підтверджуються обставинами справи, оскільки доступ до мобільного додатку “Ощад 24/7” можливий лише з підтвердженням біометрії або кодом, що надсилається на її фінансовий номер. Вхід у додаток був успішним з підтвердженням коду доступу, а перекази підтверджені повідомленнями, надісланими на її фінансовий номер. Транзакція на 9 тисяч гривень є переказом між її картками, а ризики і відповідальність за несанкціоноване використання логіна та пароля несе виключно клієнт.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. Він визнав незаконною бездіяльність посадових осіб АТ “Державний ощадний банк України”, що полягала у невідновленні залишку коштів на рахунках жінки до стану, в якому він був до виконання операцій 04.01.2025 року. АТ “Державний ощадний банк України” було зобов’язано провести перерахунок заборгованості за банківськими договорами, укладеними між сторонами, із вирахуванням знятих коштів за 04.01.2025 року та відповідних нарахувань.
“Судом встановлено, що списання коштів з рахунків позивачки відбулося не через її дії чи бездіяльність, які могли б сприяти втраті або незаконному використанню її персональних даних. Суд підкреслює, що безпідставне списання коштів з карткового рахунку покладає на відповідача обов’язок негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати збитки, якщо інше не стверджується законом”, – наголосив суд.
