Навіть звичайна покупка в магазині може стати початком ланцюга подій, що завершиться фактичною перевіркою з боку податкової служби — і без жодного попереднього повідомлення. Саме така ситуація стала предметом судового розгляду за участі мережі “Ябко”, і Верховний Суд підтвердив: одне звернення до Державної податкової служби може слугувати достатньою підставою для проведення фактичної перевірки бізнесу.
Юрист Михайло Ортинський, у матеріалі юридичної компанії YANKIV, проаналізував постанову Верховного Суду від 7 квітня 2026 року у справі №560/3779/25. У центрі уваги — магазин мережі “Ябко” та представник компанії, яка офіційно реалізує продукцію Roborock в Україні.
За обставинами справи, представник дистриб’ютора придбав товар у магазині “Ябко” і після операції отримав документ з логотипом магазину, який він вважав нефіскальним. Після цього він подав до ДПС скаргу про ймовірні порушення порядку розрахункових операцій та сумнівне походження товару. Саме це звернення стало формальною підставою для призначення фактичної перевірки.
Верховний Суд чітко вказав: для винесення наказу про проведення перевірки податкова не зобов’язана детально розкривати у ньому зміст отриманої інформації або додавати докази порушення. Достатньо наявності інформації, яка вказує на можливі порушення, щоб ініціювати інспекцію.
Юридична компанія YANKIV, аналізуючи рішення, сформулювала таку позицію:
“Якщо покупець подає скаргу на відсутність фіскального чека — це повноцінна підстава для призначення фактичної перевірки. Не формальний привід, а реальна правова підстава, яку суд визнає достатньою.”
Хто може виступити “таємним покупцем” і запустити перевірку
Бізнес зазвичай вважає, що контрольні закупівлі належать виключно компетенції податкової. Проте справа №560/3779/25 показує, що ініціатором фактичної перевірки може бути будь-яка особа: конкурент, представник виробника або офіційного дистриб’ютора, а також звичайний покупець — усі вони можуть зафіксувати обставини покупки і подати звернення до податкових органів.
Схема проста: клієнт купує товар, не отримує фіскальний чек, документує ситуацію і подає звернення до ДПС — і податкова на підставі цієї інформації може розпочати фактичну перевірку. При цьому бізнес не отримує попереднього повідомлення: фактична перевірка, на відміну від планової, проводиться без завчасного інформування платника.
Однак існують і засоби захисту. Формальні зауваження до тексту наказу про проведення фактичної перевірки все рідше переконують суди самі по собі. Щоб скасувати результати інспекції, платник повинен довести або відсутність реальної підстави для її проведення, або наявність істотних процедурних порушень, які вплинули на його права.
Додатковим бар’єром є норма про частоту перевірок: фактичну перевірку ФОП з тієї самої підстави не можна призначати частіше ніж раз на 12 місяців. Тому наявність попередньої перевірки за тією самою підставою може стати вагомим аргументом проти допуску нової інспекції.
Мережа “Ябко” під контролем правоохоронців: предісторія справи
Мережа “Ябко” вже більше року перебуває в полі уваги правоохоронних органів. Масштабні обшуки й вилучення проводилися і раніше — зокрема у березні минулого року ДПС ініціювала понад 400 перевірок у мережах “Ябко” та Yabluka. Тоді встановили, що компанії ухилялися від сплати ПДВ на суму понад 286 мільйонів гривень, реалізуючи товари без касових апаратів та використовуючи підроблені чеки.
За клопотанням Львівського бюро економічної безпеки Личаківський районний суд Львова наклав арешт на майно мережі “Ябко” в рамках розслідування щодо контрабанди та ухилення від сплати податків. За неофіційними повідомленнями, під час обшуків було вилучено товарів на суму близько 100 мільйонів доларів.
Раніше мережі вдавалося уникати жорстких наслідків завдяки зв’язкам з впливовими покровителями. Подібні взаємозв’язки неодноразово фігурували в журналістських розслідуваннях, де згадувалися конкретні факти та імена, але остаточні висновки по цих епізодах залишаються предметом офіційних проваджень.
