Київрада ухвалила рішення про залучення двох кредитів для підготовки столиці до наступного опалювального сезону. Раніше, у березні 2026 року, мер Віталій Кличко вже скликав позачергове засідання Київради, де затверджували план енергетичної стійкості міста. Цього разу депутати розглядають запозичення в розмірі 2,5 млрд грн від Державного Ощадбанку України та 50 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) — обидві суми призначені для КП “Київтеплоенерго”. Одночасно мер публічно звинуватив уряд у невиконанні домовленостей щодо спільного фінансування заходів із підвищення енергостійкості.
Кошти підуть на реалізацію заходів Плану стійкості Києва, як зазначено на сторінці міського голови. Кредит від ЄБРР має на меті посилити фінансову стійкість КП “Київтеплоенерго” й забезпечити можливість оперативного реагування на загрози або збої в енергопостачанні. Позика оформляється на 5 років за ставкою 2,5% річних. Окрім того, Київрада має підтримати зміни до Плану стійкості: документ тепер фіксує участь міста та держави у фінансуванні й виконанні робіт у пропорції 50/50.
“Місто готується до зими. Наразі в межах наших можливостей і можливостей, які знаходимо додатково. Коли держава, замість того, щоб допомагати, постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди”, — зауважив міський голова.
За словами Кличка, уряд спочатку погодився з містом на спільне фінансування пріоритетних заходів з енергостійкості вартістю близько 30 млрд грн у пропорції 50/50 — як фінансування, так і виконання робіт. Нині ж уряд нібито пропонує обмежитися лише фінансуванням. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, за інформацією мерії, займатиметься створенням резервного теплопостачання лише в зоні ТЕЦ-4; натомість будівництво когенераційних потужностей, систем резервного живлення та додаткового теплопостачання, за позицією уряду, покладається на місто.
Що вже зробила міська влада для підготовки інфраструктури
На момент розгляду питання Київрада мала низку реальних результатів. У місті встановили три дизель-генераторні установки загальною потужністю понад 15 МВт для безперебійного живлення критичних об’єктів водопостачання. Загалом на цей рік заплановано забезпечити близько 40 МВт резервної потужності для систем водозабезпечення. Завершено будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт, ще понад 100 МВт знаходяться в роботі. До кінця року місто розраховує отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності.
Попри досягнення, мер визнає, що цих заходів недостатньо для повного забезпечення безпеки теплозабезпечення столиці. Без участі держави реалізувати весь обсяг робіт неможливо. Тому Кличко наполягає на виконанні урядом попередніх домовленостей і подав до Київради оновлений план з детальною структурою заходів, оптимізованою вартістю проєктів та чіткою фіксацією відповідальності сторін.
Як минула зима змінила пріоритети у теплозабезпеченні
Зима 2025–2026 років виявилася для Києва однією з найскладніших з початку повномасштабного вторгнення: внаслідок масованих ударів по міських ТЕЦ у січні–лютому 2026 року тисячі будинків залишилися без тепла на тижні. Найважче було на лівому березі, де ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 забезпечували опалення великих житлових масивів — Троєщини, Лісового масиву, Дарниці, Дніпровського району. Після цих подій підготовка до наступного опалювального сезону стала критичною, і про реальний масштаб проблем детально писали в матеріалах, присвячених підготовці столиці до зими.
За оцінками фахівців, забезпечення енергетичної стійкості Києва вимагатиме 67,5 млрд грн упродовж двох років, з яких місту не вистачає 47,1 млрд грн. У кошторисі Плану стійкості пріоритетами визначені заходи, необхідні для підготовки інфраструктури до опалювального сезону 2026–2027 років. Найдорожчими позиціями є створення резервного живлення систем теплозабезпечення — на суму 22,3 млрд грн, зокрема розгортання когенераційних установок на базі газопоршневих двигунів, які позначені як критично пріоритетні. Детальніше про структуру витрат і наявний розрив у фінансуванні йшлося в окремих матеріалах, присвячених кошторису Плану енергостійкості.
